Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними.
<span>Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. </span>
<span>Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже прошепотіла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». </span>
<span>Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.</span>
Начальнику відділу готових лікарських засобів
Метровій І.М
Фармацевта Федоренко О.
Пояснювальна записка
Доповідаю вам, що Ткачук І.А. хотів придбати препарат бісептол по 480мг.На вимогу пред'явити рецепт на лікарський засіб він відмовився, пояснюючи що в ньго рецепта нема. Згідно наказу МОЗ я не відпустила лікарський засіб без рецепта лікаря.
Дата підпис
Кожна людина на землі прагне, щоб її сім’я мала гарне життя, щоб у родині був мир, спокій та злагода. А для цього, на мою думку, треба, щоб кожен член родини усвідомлював свої обов’язки перед близькими та намагався старанно їх виконувати.
У нашому домі я маю декілька таких обов’язків.
Я допомагаю своїм батькам у догляді за моїм молодшим братиком Миколою. Йому чотири роки. Я граюся з ним, читаю йому книжки. Вранці допомагаю мамі збирати його до дитячого садка, а інколи ввечері забираю його звідти.
Я слідкую за чистотою у своїй кімнаті. Кожен четвер, після школи, я мию підлогу, протираю пил з меблів, та поливаю квіти. Також у вихідні допомагаю батькам прибирати у інших кімнатах, виношу сміття до сміттєпроводу.
Кожного ранку та кожного вечора я гуляю з нашим собакою. Його звуть Нік. Свого собаку я дуже люблю. Він розумний, уміє виконувати декілька команд. Нік — один з моїх найкращих друзів, тому я гуляю з ним з великим задоволенням.
Я намагаюсь старанно та відповідально ставитись до своїх домашніх обов’язків. Вважаю, що цим я покращую життя своєї родини та допомагаю робити його спокійним та щасливим.
