Передосіння-дуже цікава пора у природі
Чом ти примазав цього,батьку?
Привіт, зимо, як ти? Давно не бачились. Чомусь твої сніги, морози і вітри вже не такі люті, як раніше. Невже ти стала добріша? Де твоя суворість, як у вчительки з алгебри? Я б залюбки поговорила з тобою за чашечкою какао. Здається, наша розмова затягнеться надовго. А потім, ми підемо ліпити сніговика, як малі діти. Чому, зимо, ти мене завжди повертаєш у ранє дитинство, у той час, коли школа не дошкуляла своїми домашніми завданнями і ми могли годинами бігати з друзями морозними вечорами. Ми могли кидати б сніжками у чужих дітей і довго ховатися за стінами будинків, сміючись. Сподіваюсь, зимо, тобі теж весело...
-Гей,дядьку,куди йдете?
-На ярмарок..
- А звiдки ви?- З Ковалiв.
Та я не пита.,якого ви роду. Село ваше як зветься?
-Та й кажу-Ковалi.
А самi ви хто будете?
-Коваль.
_Хе-хе.. Щось ви,дядьку,маленький та плохенький,як на коваля.
- Та я не коваль,а Коваль. У нас у Коволях усш Ковалi, а ковалiв тульки троэ(прошу поставьте балы)
6 - г походу, але є сумніви