Обов'язковою складовою борщу є буряки, що надають йому особливого смаку і кольору. До складу борщів, крім буряків, звичайно входять такі продукти, як капуста, морква, петрушка, картопля, цибуля, помідори (або томатне пюре), а також яблука, квасоля, кабачки та ін.
Український борщ готують на кістковому або м'ясо-кістковому бульйоні. Також можна приготувати борщ на грибному відварі або курячому бульйоні. Щоб надати борщу специфічного кислуватого присмаку до бульйонів (зазвичай готових) додають квас-сирець, сік квашених буряків, бурякову закваску (настої) тощо.
Різні варіанти борщів найчастіше носять назви місцевості, з якої вони походять: борщ волинський, київський, кіровоградський, полтавський, чернігівський та ін. Особливо популярний український борщ сьогодні поширений не лише по всій Україні, а й у багатьох країнах світу. Неперевершені смакові якості борщу зобов'язані майже двадцятьом харчовим продуктам, що входять до його складу.
1.Аероплан летів по рейсу в Австралію.2.Драгоманом стати дуже не легко.3.Я купив новий дзигарі.
Кожна людина хоче спілкуватися з іншими людьми. Люди не живуть без спілкування, хіба що їх закине куди-небудь на безлюдний острів. Не спілкуючись з іншими, людина може здичавіти. А для того, щоб спілкуватися, обмінюватися інформацією, вкрай потрібна мова.<span>У словах будь-якої мови зберігаються поняття, якими людина користується в повсякденному житті. Якби не було мови, то предмети та явища не мали б назв. А людина прагне всьому дати ім'я, визначення: ложка, кішка, мишка. І щоб давати імена собі та іншим людям, людина теж користується словами. Без мови, без мовлення всі люди так і лишилися б безіменними. Ми навіть не змогли б до пуття розрізняти один одного!</span>
Товариш-найголовніша допомога.
Сьогодні вранці,коли я йшов до школи,зустрів товариша.Цe був Василько.Мeні нe було сумно і самотньо йти до школи.Було дужe багато тeм для розмов,алe ми поспішали.На пeрeрвах ходили разом,обговорювали,що будeм робити після школи.Після уроків я пішов з ним по своіх домівках.Пообідав,зробив уроки і хутчіш пішов на місцe,дe ми повинні були зустрітись.Він нe запізнився.Коли ми грали,побачили кошeня на дeрeві,ніхто нe хотів туди забиратись,окрім нього.Він сміло зібрався з духом і поліз,а потім спустив його і випустив.Кошeня втікло,а ми пишалися його гeроєм - Васильком.
Отжe,я пишаюсь своім товаришeм,тому що він допоміг кошeняті.