Зависит от твоей фантазии, а так на хвост русалки
Одним з найголовніших питань, яке турбувало вчених стародавніх часів: якої форми наша планета. Тривалий час люди були впевнені, що Земля плоска. Про силу земного тяжіння у давні часи було не відомо, тому гадали, що коли б наша планета була круглою, то мешканці іншого її боку попадали з неї. Проте у різних народів уявлення про форму Землі були не однакові.
Народи Давнього Сходу залишили по собі письмові джерела, у яких погляди на Землю ґрунтувалися на міфах та легендах. Наприклад, у Давньому Єгипті ще за довго до початку нашої ери Землю вважали богинею. Над нею живе богиня неба, яка тримає на собі небозвід, по якому плаває корабель бога Сонця, який вказує шлях небесному світилу зі сходу на захід (див. мал.4 ).
Жителі Давнього Вавилону уявляли Землю у формі гори, на західному схилі якої вони живуть. Гора оточена морем, на яке, як перевернута чаша, спирається тверде небо, де, як і на Землі, є суша, вода і повітря. По небу рухаються Сонце, Місяць і п’ять планет. Під Землею знаходиться безодня, у яку вночі опускається Сонце, проходить через неї, щоб вранці на сході знову почати свій шлях по небу (див. мал. 5).
В давньоєврейській державі, яка знаходилася на рівнинах Палестини, вважали Землю плоскою. Над нею живуть вітри, які відділяють планету від небесних вод: дощу, снігу та граду. Під землею знаходяться води, які живлять моря та річки.
У Давній Індії на початку нашої ери уявляли Землю у вигляді випуклого диску, який лежить на спинах чотирьох слонів, які стоять на спині величезної черепахи, а та, в свою чергу, на змії, яка згорнувшись кільцем, замикає навколоземний простір (див. мал.6 ). Дещо подібні погляди мали індіанці Америки. Лише замість слонів, вони уявляли плоску Землю на спині у китів, які плавають у безмежному океані.
Мен пошта бөлімшесіне келіп, маған парцелді бердім. Мұнда поштамен жіберіледі! Көп ұзамай почта мені білезіктермен әкеледі. Мен пошта бөліміне барамын. Менің әкем пошта.
Это переводиться как...
Я пришла на почту и мне дали посылку. Сюда едет почтовый! Скоро почтовый принесёт мне посылку с браслетами. Я еду на почту. Мой папа почтовый.
<span>Его называли «истинным богатырем русской живописи». Это определение родилось не только благодаря образной связи с «богатырской» темой его живописи, но благодаря осознанию современниками значительности личности художника, пониманию его роли как родоначальника нового, «национального» направления в русском искусстве. Значение творчества Васнецова не только в том, что он первым среди живописцев обратился к былинно-сказочным сюжетам. Хотя именно этот Васнецов — автор «Алёнушки», «Богатырей», «Ивана-Царевича на Сером Волке», широко репродуцируемых в течение многих лет огромными тиражами в школьных учебниках, на календарях, ковриках, конфетных и папиросных коробках, — вошел в массовое сознание, заслонив истенное лицо художника</span>