<span>Великий князь Иван III Васильевич не провозгласил себя формально "царем", однако слово "государство" впервые прозвучало из его уст.
</span>Объем его "государственной" власти был нисколько не меньше царской.<span>Московский государь Иван III Васильевич получил у историков прозвище Великий. Карамзин ставил его даже выше Петра I, ибо Иван III сделал великое государственное дело, не прибегая к насилию над народом.
</span>
Столыпин старался реализовать помощь в натуральном виде. В первых, путем создания развитой инфраструктуры: в зонах переселения правительство строило железные дороги, водохранилища, колодцы, школы. Так, к примеру, только медицинских пунктов было открыто около 500.
Крестьянин также получал помощь в виде семян, скота, инвентаря, все это можно было использовать только в хозяйстве: продать все это в Сибири было некому. В связке “государство крестьянин” исключался перекупщик торговец.
Говоря о методах проведения реформы нельзя не отметить, что они опирались на нажим аппарата, чиновников, полиции. (Ведь это была революция сверху!). Мы уже упоминали, реформа реализовалась в то время, когда в стране царила обстановка расстрелов, виселиц, прямого насилия властей. Преступник он и есть преступник, но то, что сама власть с помощью военно-полевого суда, в состав которого Столыпин запретил включать юристов, расстреливает своих граждан, это было невиданно. За период с 1905 до 1909 года число казненных революционеров не превышало 2,4 тыс. человек (сравните с 2,7 тыс. убитых представителей власти), но это нанесло огромный моральный удар по властям. Столыпин создал прецедент: право власти карать без объяснений.
1.тоталітарний характер влади,що призвів до винищення досвідчених воєначальників напередодні війни.
2.заборона приводити війська в прикордонних районах до бойової готовності.
Посередині на вороному коні Ілля Муромець, дивиться вдалину з-під долоні, в одній руці у богатиря спис і щит, в іншій булатна палиця. Потужна сила, мудрість і витримка відчуваються у всьому його вигляді. У Муромця благородне російське обличчя, ясні меткі очі, прямий ніс, вольовий рот із щільно стиснутими губами, густа борода з сивиною. Сидить Ілля в Черкеську сідлі. Стоїть кінь і злегка трусить бубонцями, зло косить оком в бік ворога. Одягнений він в залізну кольчугу, на голові шолом. Пильно вдивляється Ілля — в степову далечінь, в сторону ворогів — кочівників. Він готовий до бою, але не поспішає: навіть ногу вивільнив із стремена. Зліва на білому коні Добриня Микитич, виймає меч з піхов, готовий у будь-який момент кинутися в бій. Рисами обличчя Добриня нагадує самого художника Віктора Васнєцова, тип обличчя богатиря характерний для російських людей. Одягнений він багато і ошатно. Поверх кольчуги — дорогоцінні князівські обладунки, щит з дорогого червоного металу, інкрустованого золотом, візерунчастий високий шолом, чоботи кольору бірюзи. Добриня не так спокійний і розважливий, як Ілля Муромець. Він нетерпляче стискає рукоятку меча, наполовину вийнятого з піхов; ноги в стременах, очі пильно вдивляються в далечінь, він готовий у будь-яку хвилину кинутися в бій. Ілля — старший, без його наказу застава не зрушиться з місця. Прибере Ілля спис — значить, може Добриня кинутися на ворога. Праворуч на коні рудої масті Альоша Попович, тримає в руках лук зі стрілами. У порівнянні зі своїми товаришами він молодий і стрункий. Безбороде обличчя по-юному миловидне. На боці у Альоші Поповича сагайдак, а струнка фігура оперезана широким золотим поясом. Рудий кінь, на якому сидить Альоша Попович, низько опустив голову, маючи намір пощипати степової трави, але вуха нагострив — чекає команди.