В чем красота птичек в окрасе
в какое время года синица начинает вить гнездо раней весной
почему птица вьет гнездо из пуха перьев и шерсти что бы было тепло
Модно так было в то время
Якщо порівнювати сучасність з часом, зображеним у повісті Вольтера «Простак», можна сміливо констатувати великі відмінності. По-перше, геройство випадкових людей під час воєн зведено до мінімуму і практично нехарактерно для західної цивілізації. По-друге, незважаючи на таку ж високу бюрократію (в деяких сферах життя сьогодні вона навіть стала більш високої), особисте життя людей все ж не настільки жорстко врегульовано якимись писаними або неписаними правилами. Звичайно, сім’я залишається важливим елементом суспільства і для визначення прав та обов’язків подружжя існує сімейне законодавство. Але його норми сьогодні абсолютно незастосовні до подій повісті «Простак», що зайвий раз підтверджує зміну часів.<span>З урахуванням усього вищесказаного, простак тоді і простак зараз – це дві великі різниці. Простак сьогодні – це людина, поведінка якої не вписується в рамки загальноприйнятих поглядів на життя більшості людей усіх соціальних верств, але, тим не менш, оточуючі зобов’язані визнавати і шанобливо ставитися до цієї поведінки, адже вона є проявом індивідуальності людини. Тобто, іншими словами, простодушна поведінка – це варіант норми, за яку людина страждати і відчувати складнощів не повинна. Пригадується, головному героєві повісті Простакові потрібно було пройти тривалий шлях страждань і в підсумку, в самому кінці, постраждати
</span>
От детей мы бежим к взрослой жизни
И меняем на каждом шагу
Суть возможностей столь бескорыстных,
Обучая Всевышних уму...
Наша жизнь - это верное чудо;
...Но "ломаем" вечно тела,
Нашу душу, вкушая причуды,
Сотворяя плохие дела.
Мы "ломаем" влияния цепи
Чем мы думаем и чем живем.
К циклу жизни мы "радостно слепы"...
Постоянно куда-то снуем...
...Каждый день мы забег начинаем,
В новый, яркий и сладостный мир.
Столько новых путей созидаем,
Пробуждая в сердцах своих пир...
("Монохром 357"; 26.12.2015)
Заморгал глазами-заплакал
потянул носом-расстроился
уткнулся в стену-поник