(--0)(шчо)-що,(-0)(бо)-бо,(--0)(шче)-ще.
Історію з давніх віків
В літописах писали.
Давно книги тільки
Життя своє починали.
Книга була цінною
Та дорогою.
В літописі події
Можливо трішки
Брехнею припудрили .
Але подія є і правдива.
Як виник Київ ,
Чи війни історії великі .
Дізнались ми про це ...
З літопису минулих літ !
Великі кобзарі і
Люди в наймах у
Панів писали довго
Вони не спали ,
Щоб ми сьогодні
Книжки читали !
Цініть книги
І літописи читайте,
Історію країни
Більше познавайте !
П.с. склала сама .
Початкова форма, это назывного видминку
<span>Стояла рання осінь. Ще й не бабине літо, але вже й не літо. Заліття. - тавтологія.
Пора достигання свербивусу, терну, калини та іншого дикоплоду. Пора, коли степ пахне аптекою, а людина гостріше відчуває, яке в неї здоров*я. Пора, коли сонце перестає сліпити і біля молодих очей розгладжуються зморшки; пора,коли на старі очі зморшки опадають ще дужче, а старість завжди непевна перед грядущими зимами. - анафора</span>