Дуже приємно спілкуватися з ввічливими людьми. А кого ж можна назвати ввічливим? У першу чергу того, хто опанував основні правила культури поведінки. Усім відомо, що вітатися, показуючи свою неприязнь, дуже нечемно, а ще гірше не відповідати на вітання. Вихована людина не повинна передавати свій поганий настрій іншим. А відчуття тактовності, передбачення негативної ситуації й запобігання її виникненню — домінуючі риси порядної людини. Недарма в народі кажуть, що культурна людина, мов весняне сонце, не тільки приносить тепло, а й веселить душу. Вихована людина з повагою ставиться до своєї родини, до свого роду.
Неможливо бути люб'язним та ввічливим на побаченні й брутально поводити себе вдома чи в школі. А освіченість — провідна риса сучасної людини.
Сподіваюся, що у найближчому майбутньому невихованих людей буде все менше.
Демокріт сказав: «Ввічливі люди бувають не стільки від природи, скільки від тривалих вправ». Тобто, щоб стати вихованим, треба багато працювати над собою.
Колись давно жили собі два хлопчики.Один хвалько а другий розбишака.їх звали андрій і олег.якось андрій розбив вазу і не признавався. а хволько вихвалювався що він намалював красивого малюнка. вони так багато вихвалялися і бешкетували що з ними ніхто не дружив.вони зрозуміли що так робити не можна і тому вони вибачилися і більше не бешкетували.
Написати листа Олесю з твору "Дивак" пропоную так:
Дорогий Олесю! Пише тобі учень 5 класу Петренко Макар. Я хочу порадити тобі не зважати на інших людей. Не бери так близько до серця те, що тебе вважають диваком. Просто ти є іншою людиною. Ти цільна особистість, індивідуальність. Ти тонко відчуваєш навколишній світ та гостро реагуєш на все лихе. Ти, Олесю, дуже добрий та щирий. Знай, що ти мені імпонуєш.
З повагою
Макар.
Ответ:
На мою думку, діти повинні щоразу прислухатися до порад батьків, які мають значно більше знань і досвіду, ніж їхні діти.
По-перше, навіть молодші школярі вважають себе настільки ж розумними, як і батьки, тому й нехтують поради старших, що призводить часом до небажаних наслідків. Одним із прикладів може бути випадок у звичайній київській сім’ї. Мати не раз наказувала дітям не чіпати аптечки без потреби. Але якось, коли дорослих не було вдома, Оленка зі старшим братом-третьокласником вирішили скуштувати з кількох упаковок по одненькій різнобарвній пігулці в солодкій оболонці... й отруїлися.
По-друге, батьки намагаються застерегти дітей від небезпеки, на яку часто наражається молодь, тому й забороняють їм певні речі. Це обурює підлітків, які гостро потребують самостійності, але, здобувши гіркий досвід, вони розуміють, що дорослі мали рацію. Отже, скільки років вам б не було, потрібно завжди дослухатися до порад батьків.
Всесвітньовідомий - відомий ЯК? всесвітньо поет,
всесвітньо-історичне - і всесвітнє і історичне значення.