Історію виникнення гопака пов"язують з бойовими тренуваннями козаків Запорожської Сечі в 16-18 ст. Я захоплююсь цим танцем, він вражає професіоналізмом. Мені пощастило, що я займаюсь народними танцями! Кожен знає цей вражаючий танець емоційний, швидкий темп. Хто не знає танець гопак чи будь-який інший український танець, той не українець!
Гуси-лебеді
Вибравши двох або одного вовка, дивлячись по числу дітей, вибирають ватажка, того, який заводить, тобто починає гру. Всі інші представляють гусей.
Ватажок стає на одному кінці, гуси - на іншому, а вовки в стороні ховаються.
Ватажок походжає, поглядає і, як помітить вовків, біжить на своє місце, ляскає руками, кричачи:
Ватажок. Гуси-лебеді, додому!
Гуси. Пощо?
Ватажок. Біжіть, летите додому, Коштують вовки за горою!
Гуси. А чого вовкам треба?
Ватажок. Сірих гусей щипати Та кісточки глодать.
Гуси біжать, регочучи: «Га-га-га-га!»
Вовки вискакують з-за гори і кидаються на гусей; яких спіймають, тих відводять за гору, і гра починається знову.
Усього краще в гусей-лебедів грати на волі, в саду.
Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається безкрає синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними повсюди густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять всякі мушки.
Літо прикрашає сади й городи. Спіють соковиті вишні, за ними поспішають абрикоси та персики. Великі червоні полуниці хиляться низько до землі. Поступово «засмагають» у променях літнього сонця ще недавно зелені помідорчики. То тут, то там по арках зав’язуються огірки. Ціпкі колючі віти ожини стоять всипані солодкими темно-синіми, майже чорними ягодами. І так повсюди – буйство барв, свято плодючості, приємне відчуття тепла й затишку.
В літа чудовий дзвінкий голос – то співають високо в небі або сховані у вітах дерев птахи – маестро-соловейко, вранішній жайворонок, веселий говіркий горобець. А ближче до вечора музика літа змінюється – то вступає хор цвіркунів, що не замовкає аж до самого ранку.
І навіть дощ влітку теплий і лагідний. Під шатром низьких хмар повітря стає гарячим. Прохолодні краплі дощу змивають пил з доріг та листя, завдяки чому після воно заграє ще більш яскравим смарагдовим сяйвом.
Літо – яскраве, різнобарвне… Червень не схожий на серпень, та й липень має чим порадувати око. Високе чисте небо, тепла прозора вода річок, стиглі фрукти, насичені кольори навкруги… Немає на світі людини, яка б не любила літа!
З творчістю Тараса Григоровича Шевченка, ми познайомились ще у дошкільному віці.
<span>найбільш ціною те,що Роксоляна надзвичайно розумна.Вона знала кілька мов і завдяки цьому могла вільно спілкуватися з послами інших держав,листувалася з правителями ПОльщі,Венеції та Персії.РОксоляна давала слушні й мудрі поради самому султанові,це жінка,яка була світською людиною.Так мало того що вона не тільки не закривала свого обличя,як це було прийнято у мусульманок,а й навіть дозволяла малювати свої портрети відомим у той час художникам.Також Роксоляна займаласябудівництвом споруд і одогонів,брала участь у воєнних походах на рівні чоловіків(була присутня під час облоги турками Родосу,Білгорода,Відня) і разом із Сулейманом правила Османською імперією.Цим вчинками вона показує себе з хороброго боку,це мені й найбільше сподобалося.Авже ж Роксоляна не могла не мати негативних рис,тим більше в такі жорстокі часи й у такій швидкій на розправу державі,як Туреччина,але всі її вчинки були рішучими,і оцинювалися як найвище,тому що не кожна жінка була спроможна на таке.
-------------------------------------------
незнаю,я написала ось такий твір на тему "Щ</span><span>о я найбільше ціную в роксоляні"</span><span>,та отримала 11,можливо щось із цього тобі і знадобиться:)
а,і якщо є помилки,то вибачай)</span>