Прийшла осінь.Жовтобокі листочки поопадали з дерев,уже не чути спів пташок,адже вони відлетіли у теплі краї.Лише сумний горобець пурхає з гілки на гілку,шукаючи поживу.Школярі весело марширують до школи з букетами квіток у руках,а сонечко ледь-ледь пригріває землю.Осінь-це чудова пора року,тому що стільки див можна побачити у цей час.
Дядько Себастьян запитав мене чи хотів би я побачити диво.
На думку Артура Шопенгауера здоровий жебрак щасливіший за хворого короля.
На щастя життя дарує кожній людині другий шанс або надію на нього. Знаєте , кожного дня я просинаюся з думкою, що сьогодні буде новий день , і , напевно, він буде не такий, як попередній, та на жаль, кожен вівторок схож на середу а середа на четвер. Але ж одного ранку все ж таки ви прокинетесь и відчуєте, що буденність не проносить вам нічого окрім звичок, і ,мабуть,зробите нарешті те, що змінить ваше життя. Але ж зверніть увагу , що це лише надія. І нічого не станеться до поки ви нічого не зробите. Між нами кажучи можна придумати багато причин зробити щось пізніше і тішити себе мріями , але ж,здається , мало-то не хоче знайти причину щоб не звертати уваги на ті причини. Отож, по правді кажучи, бути мрійником приємно лише у своєму світі, а серед людей потрібно бути людиною. Чи не час свої мрії зробити бажаннями ,а бажання своїми цілями? Все у ваших руках. Усім відомо , що посієш , те й пожнеш.
<span>Рідна земля – мати, а чужа – мачуха.
Та земля мила, де мати родила.
У чужій сторонці не так світить і сонце.
В чужий край не залітай, щоб крилечка мати.
В чужім краю і солов’ї не цвірінькають.
</span>