Чому я пишаюся своєю подругою?
По-перше, вона дуже добра, щедра, допомагає мені скрутну хвилину.
По-друге, я з нею вчусь давно, і я її дуже добре знаю, і можу на неї покластися, розказати секрети. А вона нічого не розповість.
По-третє, вона розумна, захищає мене, підтримує мене. Говорить приємні компліменти, розповідає жарти, ділиться, запрошує на вечірки.
Отже, ця людина мені дуже дорога. Я з нею відчуваю себе впевненіше.Про таких друзів тільки й мріяти!
Давній рукопис, ніжний тюль, чорна туш, гарний собака, основна магістраль, душевний біль, холодний Сибір.
На Заході Україні, наприклад, ледь священик опускає в ополонку хрест, гуцули опускають у воду мережу зі словами: "Ловлю рибу». Саме цей обряд приносить удачу в рибальстві. А ще, люди вірять, що людина, хрестився в цей день, буде щасливий все життя.
<span>Ще є така традицыя на Традиція на </span>Водохреща<span> для того, щоб у домі завжди був порядок і спокій, свяченою водою прийнято окропити кожен куточок будинку, випити по ковтку і вмитися нею всім членам сім'ї, а також дати живності, яка є у господарів. Така вода має особливу силу й цілющість. Водохресною водою лікують рани, вона допомагає відвернути будь-яке лихо.
</span>
Після Водохрещенського вечора, на ранок відбувається хресний хід "на Йордань". У всіх містах і селах люди поспішають до священної воді, щоб принести в будинок святою водиці. На річці або озері в льоду обов'язково вирубується ополонка у вигляді хреста. Найсміливіші за традицією занурюються з головою - морози нікого не лякають. Адже тільки так можна очиститися від гріхів і хвороб.
<span>У деяких українських містах зберігся </span>традиція на Водохреща<span> звичай після обряду хрещення води опускати в ополонку поліно, щоб водилися голуби та бджоли. </span>
<span>0 Творча спадщина Євгенія Гребинки дуже різноманітно. Більшу частину добутків письменника становлять байки, у яких він оригінально й художньо зовсім викриває споконвічні людські вади. Але є у творчому наробітку Гребінки й ліричні добутки. Одним з найвідоміших і доконаних творів Євгенія Гребинки є балада «Човен». Домінуючим напрямком у лірику в часи написання поезії був романтизм, тому й «Човен» витримана в традиціях романтизму Цікаво, що незважаючи на те, що рішення ліричного героя є досить різка й категоричним, балада не втрачає від того свою красу й ліричність. Імовірно, було б непогано, якби й ми вміли вирішувати свою долю з таким ліризмом і красою, тоді, напевно, наше життя сприймалося б нами якось по-іншому: Мене вразило те, що письменник, що жив понад сто років тому, виразив відношення до життя, яке властиве мені й многим моїм однольоткам: я теж упевнений, що для досягнення своєї мети кожна людина повинен щось робити, навіть якщо він почуває непевність або страх.</span><span>Сам автор балади щиро зізнається у своїх побоюваннях, але вирішує не ховатися від миру, у надії на те, що зможе «виплисти» зі складних ситуацій, з якими він буде зіштовхуватися в життєвому морі: Як човнове море, для мене мир білий З дитинства здавався страшним; Так як сховатися? Не можна ж століття цілий Пробути із собою, одним. Прощай, мій спокій, пускаюся в море! І, може, недоля й люте горе Пограють із човном моєї. Балада «Човен» Євгенія Гребинки є глибоко ліричним добутком, що торкає читача своєю щирістю.</span>
При - префікс
нес- корінь
емо- закінчення
принес - основа
Клен- корінь
ов - суфікс
им - закінчення
кленов - основа
при - префікс
лет - корінь
і - суфікс
л - суфікс
а - закінчення
прилеті - основа
