Синтаксичний розбір простого речення
1. Речення.
2. Визначити граматичну основу.
3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне, вид односкладного), за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене).
4. Визначити, ускладнене речення чи ні. Якщо ускладнене, то чим (звертання, однорідні члени, вставні слова чи речення, відокремлені, уточнюючі члени речення; звороти — дієприслівниковий, дієприкметниковий, порівняльний та ін.).
5. Визначити порядок слів, логічний наголос.
6. Пояснити розділові знаки.
7. Підкреслити другорядні члени речення, визначити, чим виражені усі члени речення.
Зразки розбору
Речення розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене; ускладнене уточнюючими членами речення (обставинами міри й ступеня), дієприслівниковим зворотом; зі зворотним порядком слів
Логічнии наголос падає на перше слово широко та слово Дніпро; комами виділяються уточнюючі члени речення, дієприслівниковий зворот.
обставина способу дії, виражена дієприслівником із пояснювальними словами (дієприслівниковим зворотом).
Речення розповідне, окличне, односкладне, безособове, повне, поширене; ускладнене уточнюючими членами речення (обставиною місця); порядок слів зворотний, логічний наголос падає на перше слово; комою виділяються уточнюючі члени речення.
Обдаровання - це талант,хист,здібності до чогось.( і тому,людину яка має хист до будь-чогось,її називають обдарованою)
Ответ:Ой! Це що для меня подарунок? Ой! Як боляче! Ой, потрапиш ти в недобрі руки. Ой! Рятуйте, ведмідь! Ой, що це?
<span><span>Повідомте його про зустріч,щоб(СПР з пiдрядним мети) вiн не запiзнився.
</span>Учням радимо щоденне читання художньої літератури,бо(СПР з пiдрядним причини) це допомагаэ збагатити <span>їх мову.
</span><span>У всьому відчувалося наближення зими,дарма що(СПР з пiлрядним допустовим) сонечко на вулицi сiяло.</span></span>
<span>"Україна — серце Європи"... Цей вислів знає кожен, та не кожен замислюється, що він означає. Що мається на увазі: чи то географічне розташування нашої держави, чи то популярність її серед європейських народів, чи то національний характер пересічного українця? </span>
<span>Насамперед наша Вітчизна є європейською країною не тому, що її територія — центр Європи, а тому що українці здавна сповідують ті принципи свободи й незалежності, які притаманні багатьом народам інших держав. Варто згадати лише окремі події історії, щоб переконатися в цьому: утворення й розквіт Запорізької Січі з її вільнолюбними традиціями, народний бунт проти кріпацького устрою, репресій радянських часів, боротьба проти численних утисків мови та культури... Усього й не перелічити. </span>
<span>Та найбільш яскравим фактом, який підтверджує думку про схильність українців до незалежного існування, є подія 1991 року, коли наш народ заявив про своє прагнення самому вирішувати долю Батьківщини, будувати сильну соборну країну, мати єдину державну мову — українську. Так, ми зробили свій вибір, який чітко показав: як й інші народи Європи, ми хочемо власної свободи, а не одвічного рабства. Тому сміливо можна стверджувати, що ми європейці не завдяки географічному розташуванню, а завдяки національному самоусвідомленню, прогресивності, патріотизму. Проте вважати, що назву "європейський народ" здобуто лише через притаманні нам риси характеру, теж неправильно. Хіба Україна не йшла в ногу з основними історичними та культурними процесами, які відбувалися в Європі? Неможливо перелічити геть усі факти на підтвердження цієї думки, однак деякі з них варто назвати. </span>
<span>Згадаймо хоча б літературне життя в державі. Так, у другій половині XIX століття у літературі західноєвропейських країн панує реалізм — літературний напрям, який зображує життя як потік закономірних подій. </span>
<span>У цей самий час українські письменники збагачують вітчизняну літературу реалістичними творами, що мають величезне художнє і загальнолюдське значення. А розквіт фемінізму в Європі початку XX століття знайшов своє відображення у творах Наталі Кобринської, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, які намагалися захистити права жінки в тогочасному суспільстві. Відомі діячі нашої Батьківщини завжди реагували на прогресивні історичні та культурні зрушення в західних країнах. </span>
<span>Сучасні суспільно-політичні процеси української держави також указують на її європейську спрямованість. Недарма відчутна орієнтованість нашої економіки, освіти, медицини на кращі досягнення інших держав. </span>
<span>А утвердження свободи слова, вільний розвиток демократії в Україні доводять: ми — європейці. Та не треба думати, що ми забули шевченківське "...свого не цурайтесь". Українці, будучи європейською нацією, завжди пам'ятатимуть про свої національні ідеали. </span>
Ето с интернета но можно что то переделать)