1. Дік Сенд
2.15 років
3.Хлопець рано став сиротою, позбавлений батьківської опіки та
материнської ласки. Його ще малим знайшов чоловік на піщаному березі і
дав йому таке ім’я.
4.Після неймовірної подорожі він вирішив стати справжнім капітаном. Тому
завзято вчився. У вісімнадцять років Дік Сенд з відзнакою закінчив
мореплавну школу. Одержавши диплом, став капітаном одного з суден
Джеймса Уелдона. Так завдяки наполегливості та праці здійснилася
найзаповітніша мрія хлопця.
5. Коли читач зустрічає героя, Дік був середній на зріст, міцно
збудований, із синіми розумними та рішучими очима, обличчям хороброї та
завзятої людини. Його неабияка сила волі не один раз допомагала йому. У
п’ятнадцять років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця
свої задуми. Його вигляд жвавий та серйозний привертав до себе увагу.
6.У подорожі Дік Сенд проявив себе сміливим, впевненим та рішучим моряком.
Також виявилась його щедрість, ученість, хитрість, передбачливість,
обачність та спритність. Юний капітан врятував негрів з тонучого човна,
навчив морської справи та зробив своїми помічниками, у Африці охороняв
усіх пасажирів від небезпек, Гаріса та Негори, котрі були у змові
продати негрів у рабство. Пережив біль та муки, щоб врятувати своїх
друзів.
7.. П'ятеро афроамериканців, що випадково опинилися на кораблі, допомагають Діку допливти до Америки, саме туди повинен був дістатися корабель. Але підступний Негоро, корабельний кок, таємно змінює курс і друзі потраплять до Африки,
а не до Америки, бо Негоро, агент рабовласників, намагається помститися
Діку, за те що той випередив його у зайнятті посади капітана корабля, а
афроамериканців продати у рабство, щоб отримати прибуток. Всі пасажири
брига «Пілігрим» опиняються у смертельній небезпеці, з якої їм вдається
вийти живими лише завдяки Діку Сенду.
8.Мені дуже подобається цей герой. Адже він виявив не аби яку сміливість у подорожі і не зважаючи на всі труднощі Дік не здався і У вісімнадцять років Дік Сенд з відзнакою закінчив мореплавну школу.
Одержавши диплом, став капітаном одного з суден Джеймса Уелдона. Так
завдяки наполегливості та праці здійснилася найзаповітніша мрія хлопця.
История создания – произведение было написано в 1825 г., когда поэт отбывал ссылку в Михайловском, и не смог приехать на встречу лицеистов.
Тема стихотворения – воспоминания о друзьях и лицейской жизни.
Композиция – Стихотворение построено, как монолог-обращение к друзьям. В нем можно выделить несколько смысловых частей: обращение ко всем друзьям-лицеистам, обращение к самым близким товарищам, хвала лицею и царю, размышления о будущем товарищей-лицеистов. Формально произведение делится на октавы.
Жанр – послание.
Стихотворный размер – пятистопный ямб, рифмовка перекрестная АВАВ и кольцевая АВВА.
Метафоры – «роняет лес багряный свой убор», «кудрявый наш певец», «он тихо спит» (о смерти), «чужих небес любовник беспокойный», «лоно дружбы новой», «обитель пустынных вьюг и хлада».
Эпитеты – «пленительная привычка», «братская перекличка», «гитара сладкогласная», «дружеский резец», «тропик знойный».
Сравнения – «он как душа неразделим и вечен» «для всех чужой, как сирота бездомный».
<span><span> </span><span>Когда я читаю сказки Г.Цыферова ,погружаюсь в сказочный и
волшебный мир. Он так красиво описывает действия героев сказок, что я
представляю себя одним из них. Его сказки очень красивы благодаря множеству
выразительных средств языка в них. Мне вообще нравится читать сказки. А его
сказки я люблю особенно. Почему? Не только потому, что они интересны. Мне очень
нравится, что написаны они будто волшебным пером.</span></span>
Якою би людина не здавалася зі сторони, насправді кожен з нас дуже чутливий і потребує турботи і розуміння. Щоб зрозуміти це, кожен повинен проаналізувати самого себе, власне сприйняття світу, власні потреби за життя. Практично про кожного з нас піклуються, про нас турбуються батьки, вони забезпечують нас і гарантують наш побут. Уявіть, що було б, якби всього цього не було? Як би відчував себе людина, до якого ніколи і нікому немає діла? Думається, що сприйняття світу дуже змінилося б.
На щастя, отримувати турботу і людяне ставлення – це не єдина потреба людина, нормальна людина хоче і сам про когось піклуватися. З цієї причини, про кого б не йшлося, у нього є хтось хоча б один, кому не все одно, хто намагається поліпшити самопочуття, настрій або духовний стан людини. Але іноді це набуває просто фантастичні форми і проявляється в дивовижній самопожертві, відповідні приклади можна з легкістю відшукати і в творах літератури. Наприклад, у творі авторства О. Генрі під назвою «Останній листок» розказана історія з життя художників з їх власного кварталу. Одна з них, дівчина по імені Джонсі, сильно захворіла на пневмонію. Її проблема була в тому, що вона втратила віру в себе, у свою здатність одужати і вижити. Але на щастя для Джонсі і на нещастя для себе самого, поруч з Джонси знайшовся чоловік, який зміг здійснити вчинок великої важливості – інший художник на ім’я Берман. Джонсі була впевнена, що смерть її настане, коли з дерева за вікном опаде останній листок. Але він не опадав. Як виявилося пізніше, це був не листок, а малюнок Бермана. Старий художник хотів, щоб Джонсі вижила, він подбав про неї таким чином, адже факт того, що листок не опав, надав їй впевненості у власному виживанні. На жаль, ціною виживання дівчини стала смерть самого старого. Це надає новелі своєрідний трагізм і показує, що чудеса в одних трапляються за рахунок трагедії у інших.
Немає жодних сумнівів у важливості турботи і людяного ставлення між людьми. Іноді це має звичайні, спокійні і тривіальні форми, але час від часу турбота і бажання допомогти мають форму цього відважного вчинку, такий приклад нам був поданий Берманом. В усьому цьому дуже важливо розуміти, що кожна людина має внутрішню потребу допомагати ближньому точно так само, як і отримувати чужу допомогу. Такий устрій душі людини, його не змінити.
. О чём спорили знаменитые учёные Коперник и Птолемей? Как решил этот спор повар? Что хотел сказать своим произведением автор?
Коперник и Птолемей спорили о строении мира. Коперник утверждал, что Земля крутится вокруг Солнца. Птолемей считал, что Солнце и все другие планетки крутятся вокруг Земли. Спор решил повар, сказав, что прав Коперник. Сравнив Солнце с очагом, а Землю с мясом, которое нужно зажарить, повар усмехнулся: хоть какой будет крутить жаркое вокруг очага, а не напротив.
Ломоносов желал подтвердить своим произведением, что законы Вселенной едины как в большенном, так и в малом, что, внимательно следя быт, можно отыскивать доказательства величавым научным открытиям.
2. В чём проявилось содружество наук (филологии, астрономии) и быта в стихотворении «Случились вместе два Астронома в пиру...»?
Содружество филологии, астрономии и быта проявилось в том, что Ломоносов смог написать стихотворную басню (филология) о 2-ух ученых (астрономия), приведя в качестве доказательства пример из быта.
3. Что сообщили вам энциклопедические справки о Копернике и Птолемее?
Четкие даты жизни астролога Птолемея мы не знаем. Он родился около 90-го года, погиб около 160-го года нашей эпохи. Жил Птолемей в Старой Греции. Он разработал математическую теорию движения планет вокруг Земли.
Коперник родился спустя более чем тыща триста лет после погибели Птолемея, так что повстречаться реально на пиру они никак не могли. Польский астролог растолковал, каким образом обращаются планетки (в том числе и Земля) вокруг Солнца.