Відомий український байкар Леонід Глібов створив багато повчальних творів, у яких гостро засуджує некомпетентність суду, жорстоке ставлення панів до простого люду, неробство, висміює хвальків та брехунів, викриває підлабузництво.
Алегоричність завжди лежить в основі будь-якої байки: нам розкриваються людські і суспільні вади через образи рослин і тварин. А ще такий твір складається з оповідної та повчальної частин. В оповіді ми зустрічаємо розповідь про якусь подію, мораль якої міститься у другій частині.
Майстерним пером байкаря змальовано лицемірну Лисицю, яка вдається до жахливого вчинку, тому що пташенят «прехорошенько всіх поїла», хоча так гарно відгукувалась про них. Мораль байки «Лисиця-жалібниця» зрозуміла: бувають лукавими і люди, які часто голублять словами, але здійснюють погані вчинки. Лицемір – ось хто є хитрим і підступним, подібно до Лисиці.
Глібов бачив, яким важким було становище кріпаків, яких гнобили поміщики. А як грабували людей чиновники, що служили в царських установах, коли сприяли інтересам панської верхівки, покриваючи їх злочини. Всю ганебність несправедливого суду і показав автор у байці «Щука». Головна «героїня» живе у ставку і декого вже «заїла в смерть», а інших «обідрала». Ніхто не має від неї життя, але Щука не має страху перед відповідальністю, тому що водить дружбу із Лисицею, якій часто посилає свіженьку рибку. Тож коли її все-таки притягають до суду, хижачка повністю покладається на Лисицю. Лисиця придумує покарання для Щуки: судові засідателі, за її порадою, вирішують кинути звинувачувану у річку. Виходить, чиновники стоять на сторожі інтересів того, хто дасть більшого хабаря. Глібов противник таких судів, він прагне викрити хабарництво.
Ще одна не менш насичена емоційністю байка — «Вовк та Ягня». Леонід Іванович спрямовує силу алегоричного слова проти кріпосників і їхнього свавілля. Вовк — нещадний панський самодур, а Ягня — звичайний селянин, який, перебуваючи у кріпацтві, кориться волі свого пана. Таким знедоленим співчуває автор. Він розуміє, що кріпак і кріпосник — це вороги, які ніколи не примиряться.
Велике спасибі мужності байкаря, що він своїми влучними творами викриває вади характеру людей та пороки суспільства.
Внешность Вареньки описывается для того, чтобы одновременно показать ее внутренний мир. (Как я помню) это была красивая внешне, очень милая девушка,грациозная. Но,как бы там ни было, ее внутренний мир был совсем иным. Хоть она выглядела как взрослая девушка, но внутри она была все еще ребенком. То есть ее мировоззрение не сформировалось, у нее был даже какой-то детский взгляд на все-неосмысленный,легкий.
таким образом, Л.Н. толстой сопоставлял внешность человека его внутреннему образу.
у меня только 1 аргумент :)
Одним из главных вопросов, стоявших перед современниками Грибоедова, был также вопрос о будущем русского общества, о том, каким путем должна идти Россия. Противостоя «западникам» , Грибоедов высмеивает преклонение перед всем иноземным, отстаивает преимущества национальной самобытности, говорит о пропасти, все более разделяющей «умный, бодрый.. . народ» от знати. В монологе о «французике из Бордо» , одном из самых важных в комедии, Чацкий описывает смешную и жалкую сцену: некоего, ничтожного господина - «французика» , приехавшего в Россию («к варварам» ) на заработки, облепили восторженные дамы, «тоска, и оханье, и стон» которых дали ему возможность чувствовать себя маленьким царьком.
<span>Чацкий, обличающий подражание иностранцам, безусловно, прав — заимствуя что-то хорошее, не нужно превращаться в обезьяну, копирующую все до малейшей детали. Чацкого возмущают и восторженные вздохи сограждан, посвященные далекой и прекрасной Франции. В монологе о «французике из Бордо» Чацкий выступает не просто как патриот. Можно заметить, что его взгляды близки к воззрениям славянофилов. Чацкий выступает против засилья иностранных слов в русском языке, высмеивает французский покрой одежды, не слишком удобный и приспособленный к климатическим условиям России: </span>
<span>Я одаль воссылал желанья </span>
<span>Смиренные, однако вслух, </span>
<span>Чтоб истребил Господь нечистый этот дух </span>
<span>Пустого, рабского, слепого подражанья.. . </span>
<span>...Пускай меня объявят старовером, </span>
<span>Но хуже для меня наш Север во сто крат </span>
<span>С тех пор, как отдал все в обмен на новый лад — </span>
<span>И нравы, и язык, и старину святую, </span>
<span>И величавую одежду на другую </span>
<span>По шутовскому образцу.. .</span>
Что?Пищи пожалуйста на русском
<span>Том Сойер не дает спокойно жить всем окружающим. Он постоянно нарушает дисциплину. Он сбегает с уроков, купается без разрешения тети, безжалостно уничтожает запасы варенья в кладовке, до изнеможения дерется с мальчишками, приводя одежду в полную непригодность. Бедная тетя Полли никак не может применить свою грозную систему воспитания, — розги, потому что хитрый мальчик неизменно обманывает ее.</span>