Мені поступалися місцем, але не завжди. Це в основному були молоді
дівчата і жінки років 40-50. За всю вагітність чоловіки звільнили місце
лише двічі. А одного разу взагалі був "кумедний" випадок. Заходжу я в
переповнену маршрутку, в якій їхали школярі приблизно 6-7 класу (напевно
на якусь екскурсію). Водій побачивши мене сказав до дітей, щоб вони
дали місце вагітній. Більшість зробили вигляд, що не чують, але одна
дівчинка заявила НАМ ТАКОЖ ТРЕБА СИЛИ БЕРЕГТИ, В НАС ЩЕ ФІЗКУЛЬТУРА.
Мені таки місцем тоді поступилися, правда зовсім не школярі, а якась
жінка. На наступній зупинці всі учні вийшли маршрутка залишилася
напівпорожньою. І саме страшніше в цій історії не те, що вони не
поступилися місцем, а те, що це наше майбутнє і виховуємо його ми.
Слово джунглі треба перенести так джун-глі
Є таке прислів'я — "Людина вчиться на своїх помилках". Справді, це є так. Бо
коли людина сама усього не побачить, сама не потрапить у скрутну ситуацію, вона ніколи не зробить правильних висновків для себе.
Доречним тут є вислів "Не позичай у сусіда розуму". Це означає, що треба жити своїм розумом, перевіряючи все на своєму досвіді. Є чимало тому життєвих та історичних прикладів. Наприклад, колись Аристотель написав, що муха має вісім ніг. Це , ствердження у європейському науковому середовищі не піддавалося сумніву аж до XIX сторіччя, хоча, здавалося б, чого простіше — зловити муху та полічити її ноги, щоб упевнитись, що їх усе-таки не вісім, а шість. Але це означало б посягнути на авторитет самого Аристотеля та зганьбитися перед колегами-вченими. Натомість один італійський натураліст, якому, мабуть, ніколи було читати Аристотеля, спіймав таки муху та полічив її кінцівки.
Це вчить нас не покладатися на думку та розум "сусіда". Бо коли самі не "порахуємо кінцівки", так ніколи і не дійдемо до істини.
Пистливі-Матусенька зоренька річечка ганчірочка малютка
грубі- козел, дурень, телепень, недоумок, бовдур