Вопросы :
1)Кому поскаржилася берізка ?
(Пневі)
2)Який жанр цього оповідання ??
(літературна казка)
3)Що налетіло хмарою на берізочку
<span>(хрущі на берізочку ,що навіть листя не видно)
4)Що зробив травневий хрущ вилівзши з-під корча ?
(вусами почесав,лапами потер і закричав)
</span>
Якби птахи і звірі вміли говорити, то я вважаю, що світ став би кращим і справедливішим. Люди змогли б розуміти їх бажання і у кожного б з"явились свої маленькі друзі, що в змозі порадити або втішити у складну хвилину. Якщо хтось заблукав би в лісі, то звірі завжди б могли підказати дорогу. А людина яка проходить повз осиротіле звірятко навулиці ніколи б не залишилась байдужою. Тоді б ми змогли жити в гармонії і злагоді з усім живим.
Вітер сильний, дужий, холодний, легенький, теплий.
Кажуть, що поет формується у дитинстві. Маленька тендітна дівчинка мріяла про надзвичайну дивну казку (вірш «Мрії»). Вік лицарства і шляхетних вчинків приваблював не одне покоління юних романтиків. Однак у Лесі Українки своє бачення доби мужніх воїнів, лицарських турнірів: Тільки дивно, що не принци. Таємницею укриті. Не вродливі королівни Розум мій очарували. Дівчинка гортала малюнки лицарських романів. Її приваблювати не переможці лицарських поєдинків, котрі «промовляли люто “Здайся!”», а переможені. Нехай вони і «розпростерті», до землі прибиті списом, але з уст зривається горда відповідь: «Убий, не здамся!» Маленька дівчинка Леся вже тоді, в пору свого дитинства, поважала силу духу, справедливість. Вона поважана тих, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. Можливо саме в них вона вчилася великої мужності. Ця мужність знадобилася їй у житті, допомагала боротися з власною недугою та життєвими негараздами. В іншому вірші «Як дитиною, бувало» маленька мрійниця Леся виступає мужньою і гордою дівчинкою. Гулі від падіння не викликати сліз. Вона тихо вставата і ніколи не скаржилася на біль від забиття: «Що болить?» — мене питали. Але я не признавалась — Я була малою горда, — Щоб не плакать, я сміялась. Такою була поетеса в дитинстві. Вона поважала в людині гордість і силу духу. Сльози Леся, як і лірична героїня вірша, вважала слабкістю. Але минув час, і вже доросла Леся переглянула свої погляди. Щоб не скінчилася драматична ситуація злим жартом або не зірвалося з уст в’їдливе зауваження: Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, І, забувши давню гордість. Плачу я, щоб не сміятись. Характер Лесі Українки сформувався в дитинстві. Просто з дитинства вона ввійшла в літературу — як символ мужності, стійкості, нездоланності людського духу.
День, дня, дні, деньок, деньочок, деньки, деньочки, днем, деньками, деньочками, днина, дниною.