Исходя из особенностей эмбрионального развития, все хордовые подразделяются на две группы: анамний и амниоты.
К анамниям относят хордовых, ведущих первичноводный образ жизни, а также низших хордовых, тесно связанных с водной средой в период размножения и эмбрионального развития зародышей, — бесчелюстных, рыб и земноводных. Поскольку эмбриональное развитие этих хордовых происходит в водной среде, то у них, естественно, отсутствует водная оболочка, а также аллантоис, поскольку функции дыхания, выделения и питания развивающегося зародыша обеспечивает окружающая его водная среда.
К амниотам относятся хордовые, у которых в процессе развития возникают такие зародышевые оболочки, как амнион и аллантоис. Эти зародышевые оболочки присущи хордовым, живущим на суше, а также вторичноводным животным из классов пресмыкающихся, птиц и млекопитающих. Развитие зародышей у этих животных, а также у человека происходит в полости, образуемой амниотической оболочкой, которая наполнена амниотической или околоплодной жидкостью.
Семя фасоли состоит из семенной кожуры и зародыша,а запасы питательных веществ находятся в семидолях.
Значение для человека: источник питания, а также можно использовать в декоративных целях.
У растительной клетки есть пластиды,благодаря тому что в них есть хлорофилл, они способны к фотосинтезу,в процессе которого вырабатываются органические вещества.А у животных митохондрии в их мембранах синтезируется АТФ.
4.Людське око можна
назвати складним оптичним приладом. Основним його завданням є «передати»
правильне зображення зоровому нерву.
Око людини має форму кулі, звідси його назва - очне яблуко. Окремо кожне око,
або, як його називають, очне яблуко, нагадує собою кулясте тіло масою близько
7,5 грама. Діаметр ока – близько 24 мм у дорослої людини. Всередині нього
знаходиться рідина, кришталик і скловидне тіло. Скловидне тіло обмежене трьома
оболонками ока. Щільна непрозора зовнішня оболонка, що утворює форму ока,
називається склерою. До склери кріпляться 6 м'язів ока. У ній знаходиться
невелика кількість нервових закінчень і судин.
<span>
Око людини можна представити як оптичну систему, подібну до фотоапарату:
мається своєрідна плівка або світлосприймальна матриця (сітківка ока),
діафрагма (зіниця в центрі райдужки), об'єктив (роль якого виконує кришталик ока)
і біологічний корпус - фіброзна оболонка яблука ока (склера). Будову ока людини
неможливо розглядати окремо без двох
інших частин зорового апарату - провідних
шляхів і ділянки головного мозку (зорової кори), які відповідальні за
проведення та аналіз поступаючих з ока нервових імпульсів: людина дивиться
оком, а бачить мозком.</span>
Око складається з трьох оболонок: зовнішньої, судинної і сітківки, а також із
внутрішнього вмісту.
<span>
Передня частина зовнішньої оболонки - рогівка - подібна прозорому віконцю в зовнішній світ, через
неї промені світла потрапляють всередину ока. Маючи опуклу форму, вона не
тільки пропускає, а й преломлює ці промені. Вона абсолютно не містить
кровоносних судин, зате дуже багата нервовими закінченнями і є однією з
високочутливих тканин людського організму. Рогівка має певну оптичну силу і має
середню товщину 500-600 мікрон. Складається із:</span>
<span><span>·
</span>- епітелію, в якому зосереджені всі нервові
закінчення. Оновлюється кожні 1-2 дні;</span><span><span>·
</span>- бoуменової мембрани (передня прикордонна мембрана);</span><span><span>·
</span>- строми - складає близько 90% товщини рогівки
і складається з шарів і волокон колагену;</span><span><span>·
</span>- задньої прикордонної мембрани;</span><span><span>·
</span>- внутрішнього епітелію - ендотелія внутрішнього шару
рогівки, який регулює кількість води в стромі, і від рівня якої залежить
прозорість рогівки.</span><span>Інша частина зовнішньої оболонки -<span> склера </span>- непрозора, щільна, міцна фіброзна капсула. Склера служить
скелетом для прикріплення зовнішніх м'язів ока.</span><span>
Судинна оболонка- складається із безлічі дрібних судин, по яких кров постачає до
очей кисень і живильні речовини. У цій оболонці також виділяють кілька частин:</span><span><span>·
</span>- передня -<span> райдужка </span>(виконує функцію діафрагми). Колір
наших очей визначається вмістом пігменту в райдужці, яку видно через рогівку. У
центрі райдужної оболонки знаходиться – зіниця. Її розміри змінюються залежно
від освітленості: у темряві - збільшується, при яскравому світлі - зменшується;</span><span><span>·
</span>- середня -<span> циліарне тіло</span>, що виробляє рідину, яка циркулює
всередині ока, омиваючи і живлячи рогівку, кришталик, склоподібне тіло. Ця
рідина відтікає через спеціальну дренажну систему в кутку передньої камери. У
товщі циліарного тіла знаходиться акомодаційні м'язи, які за допомогою зв'язок
регулюють форму кришталика;</span><span><span>·
</span>- задня -<span> хоріоідея </span>(задня частина судинної оболонки -
безпосередньо контактує з сітківкою, забезпечуючи їй необхідне харчування).</span><span> <span><span><span><span><span><span><span><span><span><span><span><span><span><span><span /></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span><span /></span></span><span /><span /></span></span><span> </span>
<span> Колір наших очей визначається вмістом
пігменту в райдужці, яку видно через рогівку. У центрі райдужної оболонки
знаходиться круглий отвір -<span> зіниця</span>. ЇЇ розміри змінюються залежно від
освітленості: у темряві - збільшується, на яскравому світлі - зменшується.</span>
<span />
<span> Внутрішня
оболонка ока - сітківка - складається з
декількох шарів нервових клітин і вистилає око зсередини. Саме вона забезпечує нам зір. На
сітківці формулюються предмети, які ми бачимо. Інформація про них передається
по зоровому нерву в головний мозок. Однак не вся сітківка бачить однаково:
найбільшою зоровою здатністю володіє<span> макула </span>- центральна частина сітківки, де
розташована основна кількість зорових клітин (колбочок). Макула також
забезпечує нам кольоровий зір.</span><span>
Передня камера знаходиться між рогівкою і райдужкою, а<span> задня камера </span>- між райдужкою і кришталиком. Камери заповнені рідиною
всередині ока.</span><span>
Кришталик - це двовипукла лінза, що володіє оптичною силою до 15-18
діоптрій. Розташовується між райдужкою і скловидним тілом, утримується за
допомогою<span> циннових зв'язок</span>. Кришталик здатний миттєво
фокусуватися на предмети різної дальності. Еластичний, але з віком ця
властивість зменшується. Як і рогівка, кришталик є частиною складної системи
світлоприломлювального апарату ока, до якого також входять: рогівка, волога
передньої камери і склоподібне тіло.</span><span>
Скловидне тіло має консистенцію желе і відокремлює кришталик від дна ока.</span><span> </span>
