Видно,высоко ценили каллиграфию...Сейчас это довольно узкая область
Метою Івана Мазепи як гетьмана Війська Запорозького було об'єднання козацьких земель: Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя, Слобожанщина та Ханська Україна. З часів гетьманства Богдана Хмельницького Україна пережила період Руїн. Території козацького війська розпадалися, сама держава зазнавала краху як економічного, так і культурного. З приходом до влади Івана Мазепи з'явилася говірка: "Від Богдана до Івана не було Гетьмана". А все тому, що Мазепа таки підняв на той час Україну.Іван Мазепа наладив торговельні зв'язки з Кримом та Чорноморсько-Дунайськими країнами, а також між півднем та північчю всередині країни. Крім того, гетьман розвивав промисловість: будував рудні, селітряні заводи та ковальські цехи. Селянство, яке тоді становило більшість населення України, мало чималі земельні угіддя та відігравало важливу роль у соціально-економічному житті Гетьманщини.
Україна за часів Івана Мазепи зазнала також і великого розвитку в культурі: освіті, науці, мистецтві та літературі. Гетьман був меценатом культурних починів і будов в Україні. У добу Мазепи відроджується Київ як духовний центр України. Тоді ж розвивається українське бароко – західноєвропейський стиль із національним українським колоритом, який тоді вплинув і на архітектуру, і на образотворче мистецтво.Через кілька років, як 50-літній Іван Мазепа став гетьманом, на трон Російської імперії зійшов 17-річний Петро I. Гетьман постійно давав йому поради щодо походів на османів і татар, а також у справах Речі Посполитої. Між Мазепою і Петром I зав'язалася тісна особиста дружба. Козаки зауважували, що цар вірив Гетьману більше ніж собі, а в Москві стверджували, що Іван Степанович Мазепа – найвигідніший і найкорисніший гетьман для царя, якого раніше не було.
Крестьянская реформа 1861 г. стала «звездным часом» для деятелей из либерального лагеря, как западников, так и славянофилов, которые получили возможность воплотить в жизнь свои идеи. Либеральное движение в 1860-1870-е гг., возглавляемое университетскими профессорами К. Д. Кавелиным и Б. Н. Чичериным, выдвигало в целом довольно умеренную программу, не выступало с требованиями созыва парламента, полагало его несвоевременным и возлагало все надежды на продолжение и развитие либеральных реформ «сверху», по воле императора. Либералы активно участвовали в осуществлении земской, городской и судебной реформы, в деятельности нового суда и новых органов местного самоуправления. К концу 1870-х гг. в их среде наблюдается определенная радикализация, выдвигается лозунг «увенчания здания» (создание, помимо местных земств, всероссийского земства, то есть парламента), отдельные представители либералов (И. И. Петрункевич) ищут контактов с революционным движением.
<span> Сигмзмунд король польский с 20 февраля 1530 .Следовательно он не мог подписать Кревскую унию (в 1385) .Следовательно верно только А</span>