Различия ДНК и РНК:
1) ДНК:Содержит сахар -- дезоксирибоза
РНК: Содержит сахар -- рибоза
2) ДНК: 4 азотистых оснований -- Аденин (А), Тимин (Т), Гуанин (Г), Цитозин (Ц)
РНК: 4 азотистых оснований -- Аденин (А), Урацил (У),Гуанин (Г), Цитозин (Ц).
3) ДНК имеет структуру в форме спирали, двухцепочная.
РНК имеет одноцепочную молекулу.
4) ДНК: Совершает функцию хранения наследственной информации и передача ее из поколения в поколение.
РНК: Участвует в матричном биосинтезе белка на рибосоме,то есть реализация наследственной информации
5) ДНК находится в ядре,митохондриях и хлоропластах
РНК находится в ядрышке,рибосомах,цитоплазмах,митохондриях и пластидах.
6) ДНК способна к самоудвоению
РНК не способна к самоудвоению
<u>==================================================================</u>
Алергія<span>— змінена чутливість </span>організму тварин<span> і </span>людини<span> до чужорідних речовин </span>, що вводяться повторно. Речовини, які викликають алергію, здебільшого мають білкову природу.Алергени можуть потрапляти в організм через шкіру і слизові оболонки або надходити в кров з вогнищ запалення. Прояви алергії виникають лише тоді, коли перше і повторне надходження алергену розділені певним проміжком часу (не менше 5–7 днів). До проявів алергії належать протилежні за своїми ознаками, але спільні за первинним механізмом явища зміненої реактивності організму — анафілаксія (підвищення чутливості до шкідливої дії алергену) та імунітет (зниження чутливості внаслідок посилення опірності організму).
Алергени поділяються на два типи: екзоалергени та ендоалергени.
Механізм виникнення алергії: коли алерген потрапляє до організму на його знешкодження виділяються певна кількість антитіл, проте якщо в організмі є якісь порушення, то їх виділиться в надлишку, що призведе до виділення надлишку високомолекулярних сполук, які і спричиняють розвиток алергії.
2,3,6-Дезоксирибонуклеиновая кислота состоит из четрёх типов нуклеотидов, каждый из которых состоит из:Остатка фосфорной кислоты (Н3РО4),дезоксирибозы (пептозы - С5Н10О4),азотистого основания (одного из 4-х типов - адениновое, тиминовое, гуаниновое, цитозиновое).
Части челюстей, на которых размещаются зубы, называют альвеолярными. Они состоят из костной ткани (из ее компактного и губчатого вещества). В них находятся лунки, в которых зарождаются зачатки зубов. С течением времени они растут. Развивается и костная ткань вокруг, чтобы зубам была дополнительная опора. Эта зона челюсти называется альвеолярный отросток. Если рассматривать участок по сегментам, то для каждого зуба можно выделить луночку, в которой он размещается, и костные образования вокруг со слизистыми оболочками. В лунку подходят питающие сосуды, нервы и пучки волокон соединительной ткани. - Читайте подробнее на FB.ru: http://fb.ru/article/222523/alveolyarnyiy-otrostok-chelyusti
Мы тоже самое изучаем! Ты в 6?
