Проект Великого міського театру, так колись називався Львівський театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької, розробив талановитий польський архітектор Зигмунд Горголевський. Будівництво почалось у червні 1897 року, а 4 жовтня 1900 року відбулась перша оперна вистава.
Будівля призначена для проведення вистав. Зала глядачів може умістити 1002 особи, вона побудована у вигляді ліри, чотири яруси якої мають 44 ложі для глядачів.
Основою фасаду є складний портик, його ще називають парковий павільйон з колонадою. Він упирається на колони та потрійну аркаду на колонах, утворену рядом арок. Головний фасад має розділений горизонтальним муруванням перший ярус. У його нішах розташовані три входи. На краях другого ярусу головного фасаду розміщені дві сидячі алегоричні статуї: зліва жінка з маскою уособлює комедію, справа жінка з ножем – трагедію.
Це місце має досить багато відвідувачей,адже через таку красу просто не можливо пройти повз.
<span> 1) Вітер січе в обличчя. Намело снігу. Важкувато стало жити на світі пташкам, що зимують у нас. Але вони не дуже журяться. Весело цвірінькуючи,хвилясто пролетіла зграйка жвавих красунів-щигликів,чижів і коноплянок. Помчали десь на лопухах, вільхаї чи берізках поснідати насіннячком. 2) А яке гарне деревце горобини! Ніби його прикрасили ,як новорічну ялинку. Чудові,спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують. 3) До чого ж красиві пташки! Це наші зимові гості. Вони прилітають до нас гостювати та поласувати смачними ягодами горобин . 1,2,3-це обзаці</span>
1. ягоди 2. листя 3. кетяги 4. квіти Калина-красуня, чарівний кущик, як дівчина-чарівниця, як наречена у віночку
Знову прийшла золота осінь. Одягнула все в жовтогарячі шати.
Пройшлася сивими дощами. Вона прогнала останні теплі дні, навіть сонце сховала за хмарами. Густими туманами оповила землю, немов ковдрою. Але, всерівно, осінь чудова , сповнена якоїсь таємничості.