Хід подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежать від бажання, волі людини. Як бачите, доля закинула мене аж у Крим (Коцюб., III, 1956, 126); Тільки глибоко десь, на дні дівочого серця, ятриться біль, що не знає вона отакого тихого людського щастя, що обікрадена злою долею її щира і вірна любов (Цюпа, Назустріч.., 1958, 357); * У порівн. Коли ж мене на півдорозі стріне важка лавина і впаде, мов доля, на голову мою, тоді впаду я на сніг нагірний (Л. Укр., І, 1951, 196); // Умови життя; життєвий шлях і те, що на ньому виникає. Зозуля Горлиці жалілась, Що доля їй недобрая судилась: Мов сирота вона, тиняється сама (Гл., Вибр., 1957, 183); Орел вийняв карі очі На чужому полі, Біле тіло вовки з’їли, — Така його доля (Шевч., І, 1951, 4); Катерина міцно з’єднала свою долю з Антоновою долею (Чорн., Визвол. земля, 1959, 6); Моя солдатська доля почалася далеко-далеко від рідних країв (Загреб., Європа. Захід, 1961, 69); // Бажане, щасливе життя Нема щастя, нема долі, Лиш врода сама… (Л. Укр., І, 1951, 324); Прокіп Савич одним з перших порушив звичаї свого містечка і пішов шукати долі не на морі, а в степах, на суходолі (Дмит., Наречена, 1959, ).
1.Продовження боротьби тухольців і монголів.
2.Бурунда і Т. Вовк вирішують обміняти своє життя на полоненого Максима.
3.Бурунда замахнувся із сокирою, щоб зарубати Максима, але Т. Вовк відрубав бегадиру руку.
4.З. Беркут за допомогою метавки знищив решту ворогів.
5. Остання промова тухольського ватажка до народу перед смертю. Поховання З. Беркута.
В літературі все ідеалізовано. На жаль, в нашому світі немає нічого вічного. Це реалії життя. Як на мене, букетно - цукеровий період - це проста закоханність. А кохання приходить потім. Коли люди вчаться не звертати увагу на певні недоліки своєї половинки, терпіти, пробачати, чекати, поважати.
Кохання може бути довгим, якщо обидві людини прикладають певні зусилля, аби зберігти його. Одного бажання мало, бажання однієї людини - це замало для кохання.
Ява - трішки брехливий, непосидючий, нетерплячий хлопчик. Він ніколи не перестарається, робить все швидко, незважаючи наякість<span>робленого.Ява:нестримний,веселий,гомінкий.Все сприймає близько до серця,непідкупний,природженний детектив. Павлуша має майже такі ж самі риси, як у Яви. Ці непосидючи друзяки схожі між собою. А може, саме з-за цього вони й найкращі друзі.</span>
Відповідь:
Вона любила свою землю і покинула Батька заради безпеки рідної землі
Пояснення: