Звісно за життя ми пізнаємо багато поразок і переміг, невдач та щастя, добра і зла.
Щоб краще жити ми ведемо себе гідно та ведемо себе гарно.
А щоб не чинити зла ми допогаємо людям з їхніми складностями в житті.
Захищаєм молодших від злих людей, і любимо свою сім'ю.
Саме так треба жити щоб не чинити зла
1. Гордий лев лежить і спостерігає, як левиця грає зі своїм левенятком. 2. Зайченя ховається у норі.
Є багато чудових професій. Я мрію і хочу стати програмістом. Тепер важко собі уявити життя без комп'ютера. Для дітей програмісти створюють різні розважальні ігри, також навчальні ігри щоб було цікаво вчитися. Його використовують майже у всіх галузях. Щоб моя мрія здійснилася, я повинен в школі старанно вивчати математику, англійську та українську мови. Без знання математики я не зможу правильно знайти рішення задачі. Без знання мови не зможу прочитати і зрозуміти повідомлення, грамотно писати.
РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
<span>Д. Павличко</span>
<span>Громадянин України — це не лише той, хто має синій паспорт, прикрашений тризубом. Це не лише той, хто бере участь у виборах, цікавиться життям власної держави тощо. Кого ж тоді слід вважати справжнім громадянином нашої незалежної Батьківщини?На мій погляд, для того щоб відчути себе громадянином України, треба перш за все перейнятися її історією. Згадаємо й скіфів-орачів, і походи князя Святослава проти печенігів, і татаро-монгольську навалу. Згадаймо й пізніші часи: козацьку епоху, добу Руїни. А ще згадаймо зовсім недавні події: УНР, другу світову війну, період визвольних змагань і нарешті державний Акт про оголошення незалежності України. І кожна з цих подій має відношення й до тебе, адже ти — українець.Спільна пам’ять про минуле і спільна робота задля майбутнього перетворюють людину з окремої розумної істоти у свідомого члена суспільства, тобто громадянина.Я відчуваю себе справжнім громадянином України з дитинства. Коли наша держава здобула незалежність, мені було близько чотирьох років, і я, звичайно ж, не пам’ятаю славні дні серпня 1991 року. Але вже за кілька років, навчаючись у початкових класах, зрозумів, що я частка української спільноти. Сталося це ось як. Був День знань, перше вересня. Ми увійшли до охайного класу, сіли за парти, і першим нашим уроком був урок знань. Учитель підійшла до мали і широким відрухом обвела велику ділянку мапи, позначену зеленим кольором: це наша Україна! Чомусь мені дуже запам’ятався той вересневий ранок, мала з контурами держави, яка навчає нас усьому найкращому. Власне тоді я вперше відчув свою єдність з народом, з країною, зі світом людей.<span>Для того, щоб бути гідним громадянином своєї держави, треба чимало працювати над собою. Ідеться не лише про вдосконалення своїх знань про Батьківщину й виконання певних суспільних обов’язків. Перш за все треба бути активним у досить широкому розумінні цього слова. Не слід проходити повз нещасну людину, миритися з брехнею й жорстокістю. Не можна погоджуватися з тим, коли сильніша держава тисне на слабшу або коли багатша людина знущається з біднішої. Таким чином, справедливість повинна стати життєвим гаслом свідомого громадянина. Чому я впевнений у цьому? Тому, що я — громадянин України.</span></span>