Свою повість «Собаче серце» Михайло Булгаков так і не побачив надрукованою. До друку її допустили лише в 1987, через 62 роки після написання, але саме завдяки цьому вона залишилась не спаплюженою псевдо-критиками, котрі не знали жалю до всього того, що брало під сумнів методи радянської побудови суспільства . Це була остання сатирична повість автора.
В основі твору лежить неймовірний випадок перетворення собаки в людину. Це сталося в результаті експерименту медика-науковця Преображенського: він пересадив собаці залози внутрішньої секреції
алкоголіка і злодія Клима Чугункіна. Результат експерименту дивовижний – собака поступово перетворюється на людину (Поліграфа Поліграфовича Шарікова). Але в нього залишаються деякі собачі навики (ненависть до котів) та дурні звички Клима Чугункіна.
Преображенський разом з доктором Борменталем намагаються його перевиховати, але всі заходи не дають необхідних результатів. Шаріков лише нахабніє і створює нові проблеми. Професору не залишається іншого виходу, крім повернути його до собачого
стану.
В особі Шарікова Булгаков втілив картину суспільного укладу 20-х років. Абсурдний науковий експеримент допомагає яскраво висвітлити абсурдність тогочасного суспільства. Шаріков, котрий являється своєрідним продовженням шахрая Чугункіна, стає цілком підходящим для тогочасної радянської влади. Восьмикімнатна квартира науковця розглядається як посягання на волю, на зборах «жилтоваришів», замість вирішення побутових проблем, хором співають пісні, а загальна бідність рахується, як початок нової ери.
Отож, основною проблемою повісті Булгакова стало людське суспільство в складну перехідну епоху. Автор наголошує, що все залежить від звичайної людини: від її моральності, вибору, та від того, яке в неї серце.
Модно так было в то время
Смысл ,этого поучительного и замечательного рассказа в том что-после того как ушла докторша и медсестра из 5 А,остовалось немного времени до звонка на перемену , окозалось что Харлампий Диогенович в таких случаях рассказывал интересные истории. В этот раз не обошлось. Он своей историей старался высмеить мальчика, в том что он пришел не подготовленным, к тому же он сорвал урок математики прививками от болезни! После такого рассказа малтчик всегда готовился к предмету Харлампия Диогеновича.
Илья Муромец – это герой былинного эпоса. Он является богатырём, который воплощает идеал мужественного воина и героя. Он фигурировал в киевском цикле былин, благодаря чему о славном воине-герое знают все взрослые и дети. Стоит сказать, что мощи Ильи Муромца, которые сохранены в Киево-Печерской обители, свидетельствуют о том, что славный воин существовал на самом деле. Необходимо познакомиться с биографией мифического героя, который когда-то покорил многих взрослых и детей. Славным воином, который олицетворял храбрость и мужество, был именно Илья Муромец. Биография персонажа является довольно-таки интересной, поэтому многие люди, которые увлекаются историей, отлично знают все о жизни персонажа, о его успехах и неудачах.
Из-за того, что после бала молодой человек увидел отца Вареньки в новом обличие, в обличие жестокого тирана. И я считаю, что он подумал о том, что яблоко от яблони не далеко падает
