1) цікаві фарби осені ( жовтий , коричневий , червоний , помаранчьовий) 2) хотілося читати усе далі й далі . Прости 3 не знаю
Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «…лани, гаї, сади!».
Риторичні запитання: «…чи так мені чого було?»; «…чого так весело було?».
Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».
Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».
Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», “господнє небо”
Ответ:
Объяснение:
Це білий вірш.
Він не рифмується, але звучить.
Ваше щастя, що короткий.
Для вивчення напам'ять спробуйте спочатку вдумливо прочитати його, уявити собі все те, про що іде мова. Потім запам'ятовуйте "порціями" по 3-4 рядки.
Читати треба по тій же формулі, що і звичайний вірш з короткими паузами між рядками.
Навчився він чемних манерв одної маркізи з фарфору.
І прошу до мене на чай
План. 1. Широкі дунайські степи. 2. Напади татар. 3. Плач на ординському шляху. 4. Козак їде визволяти побратима. 5. Вістка про бранця Максима. 6. Запорожець у ворожому степу. 7. Голота на дубі. 8. Гасанбей замітив козака. 9. Уставай, козаче! 10. Кмітливість Голоти. 11. Перемога козака. Ми таку читали, ось план.