1. Настрій: веселий, бадьорий.
2. Тема: зображення краси українського села в місячну, зоряну ніч.
Ідея: уславлення рідного краю – Волині, краса якого – неповторна.
Жанр лірики: вірш; вид лірики: пейзажна.
3. Поетичні образи та картини: у вірші постають картини українського села з білими хатками, пишними садками. Дані картини вимальовуються за допомогою поетичних зорових образів сонця, місяця, зір, слухових – соловейка, вітру.
4. Тропи: біленькі хатки, рідна Волинь, вітрець весняний; порівняння: «Ніч обгорнула біленькі хати, немов маленьких діточок мати»; метафора: сонце скотилось, заглянув місяць, заснуло горе, вітрець дише.
Учні 8-11-х класів, здійснюючи аналіз поезії за вищезазначеними пунктами алгоритму, виконують додаткові завдання, з’ясовуючи:
6. Особливості віршування (метрику):
а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);
б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);
в) віршовий розмір ( а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи –пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест).
7. Особливості строфічної будови.
(Різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).
Особливості художньої лексики (авторські неологізми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми).
8. Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання, запитання, оклик).
10.Фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму.
( Художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).
1.Появление на свет Акакия Акакиевича. 2.Башмачкин-мелкий чиновник.
Отношение к нему коллег по службе. 3.Неожиданная неприятность. 4.Акакий
Акакиевич ставит перед собой цель. 5.Осуществление мечты. 6.Крах. 7.Смерть
маленького человека.
— Сударыня-царевна! Зачем вы надзирателя под бок толкаете?
— Зиц, зиц, зиц, — отвечала царевна, — глупый ты мальчик, неразумный мальчик! На всё смотришь — ничего не видишь! Кабы я валик не толкала, валик бы не вертелся; кабы валик не вертелся, то он за молоточки бы не цеплялся, кабы за молоточки не цеплялся, молоточки бы не стучали, колокольчики бы не звенели; кабы колокольчики не звенели, и музыки бы не было! Зиц, зиц, зиц!
1.исторические сведения о реформе 1861г.
2.Смысл названий губерний,уезда,волости в поэме "Кому на Руси жить хорошо".
3.Художественные особенности изображения деревень,дороги,природы,быта крестьян.
4.Гл."Счастливые".Портрет счастливых.В чем счастье рассказчика?.
5.Гл."Крестьянка".Жизнь Матрены Тимофеевны.
6.Жизнь народная в главе"Сельская ярмонка".
7.Темное,неприглядное в народе,глава "Пьяная ночь".
8.Изображение массовых сцен,создающих образ разноликой народной толпы.
9.Вахлаки.Уровень социального сознания вахлака.
10.Сложность психологии и сознания крестьян.
11.Отношения корежских крестьян с Шапошниковым и немцем Фогелем.
12.Савелий-богатырь,бунтарь русский.
Что нового внесли поиски счастливого странниками-правдоискателями в спор о счастье,вспыхнувший в Прологе?
Богатство,сложность,противоречивость духовного мира крестьянина,зреющий в народе стихийный протест против угнетателей.
