Іменники: морозець, лід, хлоп'ята, дівчатка, ковзанами, руках, ковзани, льоду, вухах, свист, вітру, сили, людині, ковзани.
Прикметники: перший, дзвінкому.
Дієслова: ударив, з'явився, біжать, станеш, летиш, чуєш, надають.
Сполучники: і
<span>б) абсолютна додана вартість, адміністративне стягнення, агент з постачання, галузева ярмарка, складання акта ревізії</span>
<span>Квітуча верба - символізує початок весни. Це перший весняний медонос. Це чагарник. У неї дуже красиві сережки, як хутряні. Навіть загадки є про вербу: «Білі вівці бігають по свічці».</span>
<span>Люблять люди вербу. Саджають її і в містах та селах. Це дуже красиве стійке рослина: не боїться ні тепла, ні холоду. Вербу часто використовують для боротьби з ярами.</span>
<span>У слов'ян верба була символом сімейного вогнища. Вона охороняє людей від злих духів і пожеж.</span>
<span>Коли зацвітає верба, у нас з'являється світле, радісне настрій.</span>
Старовинна мудрість говорить, що людина - творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя - це передусім вміння прекрасно любити життя і людей. Щастя - це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше - це вміння віддавати вся свої сили, своє душевне тепло, полум'я свого серця служінню людям.<span>Улюбленій справі людина віддає всі сили, всю енергію, всі знання, ця справа буде виконуватися краще.Отже,щастя приносить вміння працювати.
</span>
Між м'якими,зеленими,ніби оксамитовими берегами в'ється гадюкою Роставиця, неначе передражнює здорові річки,як часом маленькі діти передражнюють старших. А далі вона повилась між високими вербами та лозами, що обступили її стіною з обох боків.От верби обступились од берега і розсипались купами на зеленій траві.
Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинялись та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку там далі набігли,над річку високі коноплі і залили берег своїм гострим,важким, духом.
В`ється - ( в`йет`сйа)