Одного разу взимку я пішов у ліс.Взяв я тоді з собою кожушок.Холодно було того дня.Ось прийшов я у ліс і почав хмиз збират.І тут почувся плач.Підходжу я ближче до кущів і бачу дівчинку років п'яти.Вона нічого не говорила.Судячи зі всього вона плакала від того ,що було холодно.Я зняв з себе кожушок і віддав дівчині.Ось так мені і пригодився мій кожух.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/1749321#readmore
Знов, веселі сонячні промінчики засвітили мені у віконце, вони немов хочуть щоб я вийшов на подвірья й погрався з ними . Я взувся в свої олюблені чоботі ,і швиденько помчав на вуличю.Те що я побачив спочатку мене здивувало , а потім на моєму обличчні виднілась гарна та щіра усмішка .Чомусь ,дерева які недавно були вдягнуті в пишні зелені шата переодягнулися в :жовті, помараньчеві та червоні кожухи .Все немов переливалося у веселкових барвах , чисте блакитне неба , сонячні промінчики , зелена травичка та різнокольорові дерева що ще потрібно для гарного весіннього дня .
Потрібно вислуховувати одне одного ане перекрикувати.
1.В
2.Г
3.В
4 В
5 Б
6 Б
7. 1-Д 2-Г 3-Б 4-А
8.нема схем