Підзонамішаних лісів займає здебільшого Поліську низовину. Її поверхня майже плоска, з невеликим похилом до Дніпра і Прип’яті. Її абсолютні висоти рідко перевищують 200 м, найвищою ділянкою є Словечансько-Овруцький кряж (понад 300 м). На рельєфі позначився вплив льодовика: він приніс з півночі відшліфовані камені-валуни, залишив відклади у вигляді піщаних полів, моренних горбів та валів (Волинське пасмо). Перевіяні вітром піски утворюють дюни завдовжки до 5 км і заввишки до 18 м.
Широколисті ліси вкривають височини –Волинську, Розточчя, Гологоро-Кременецькийкряж, Подільську, Хотинську. Височини зазнали тектонічного підняття наприкінці кайнозойської ери, що спричинило врізання річкових долин, поширення водно-ерозійних форм поверхні. Внаслідок цього рельєф у багатьох місцях є горбогірним, висоти нерідко перевищують 400 м над рівнем моря. Водночас на вододільних ділянках Подільської височини трапляються плоскі височини – плато. Подільська височина і Прут-Дністровське межиріччя – найбільше в Україні скупчення карстових форм рельєфу. Там зосереджено понад 100 печер у гіпсових відкладах. Серед них і найдовші в світі – Оптимістична (понад 200 км), Попелюшка (80 км), а також Озерна, Кришталева, Млинки та інші).
Огненная земля, попробуй, если не то то отпишись
Європа, тому що саме тут багато матеріалів виготовляють для потреб людини. Тобто в Росії - газ, в Україні - різну сіль...карочє шось такє...
Между 30 градусов с. ш. и экватором (примерно 2-3 градуса с. ш. ) / между 30 и 35 градусов в. д
<em>Санкт-Петербург</em> : около 500 мм в год.
<em>Мурманск</em> : чуть более 300 мм в год.
<em>Екатеринбург</em> : 550 мм в год.
<em>Якутск</em> : чуть более 400 мм в год.
<em>Ставрополь</em> : около 800 мм в год.
<em>Значения приблизительные и найдены по карте.</em>
