<span><span>Дата укладення договору; держава, з якою СРСР укладав договірРезультати і наслідки договору</span><span>Серпень 1945 p., Польща<span>• Визнання входження до складу УРСР областей, що відійшли від Польщі у 1939—1940 pp., документ встановлював кордон по «лінії Керзона» з відхиленнями на схід (тобто на користь Польщі) на 5—8 км, а на окремих ділянках — на 17 км (район Немирів — Ялівка) і ЗО км (район р. Солокії і м. Крилува)• Протягом 1945—1948 pp. здійснювався обмін населенням: з України до Польщі виїхало майже 1 млн поляків, з Польщі в Україну — 520 тис. українців• У квітні—травні 1947 р. польський уряд здійснив операцію «Вісла» — насильницьке виселення українців (понад 140 тис. осіб) з українських етнічних земель, які опинилися в складі Польщі• Процес україно-польських територіальних домовленостей завершився 1951 p., коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками, у результаті якого до Львівської області відійшли землі в районі м. Кристинополя (перейменованого на Червоноград), а до Польщі відійшли території довкола м. Нижні Устрики Дрогобицької області</span></span><span>Червень 1945 р., Чехо-еловаччина<span>• Визнання факту входження Закарпатської України до складу УРСР, який ліквідовував Закарпатську Україну як державне утворення• Радянське керівництво отримало важливий стратегічний плацдарм для посилення свого впливу в Центральній і Південно-Східній Європі</span></span><span>Лютий 1947 р., Румунія<span>• Відмова Румунії від претензій на Буковину• До УРСР відійшли Північна Буковина, Хотинщина, Ізмаїльщина, тобто юридично закріплювалися кордони, встановлені в червні 1940 р.
</span></span></span>
<span><span>Разделение христианской церкви на католическую и православную произошло
</span>3) в 11 веке</span> ( 1054г.)
Ответ:
Ассимиля́ция— потеря одной частью социума своих отличительных черт и их замена позаимствованными у другой части. В Древнерусском государстве потеря культурных особенностей, которые были позаимствованы вскоре в других государств .
Объяснение:
Золотая Орда редко принимала непосредственное участие в жизни вассальных ей русских земель; они предпочитали доверять князьям самоуправление, утверждая их в титуле с помощью системы ярлыков, и собирать дань. Иван Калита воспользовался этой системой, утвердив себя в качестве доверенного лица Орды в Московском княжестве. Он заслужил доверие ордынцев, содействуя их военной операции против Твери - города, соперничавшего с Москвой, так как разорение Твери было выгодно московскому князю. Полученным доверием он воспользовался для получения полномочий сборщика дани с князей, за что и получил прозвище Калита - то есть, кошель с деньгами. Будучи доверенным лицом Золотой Орды, Калита пользовался своим новым авторитетом, чтобы упрочить положение Москвы и свою собственную власть.
