Завітала весна. То вітерцем, то сонечком, то теплим дощиком піднімає настрій мені. Заєць, що став вже русявим, раптом вискочив з-за куща. Квітуча весна особливо бажана у селах. Далеко за річкою, в росяних пишних схованках, пристрасно надриваючись, співає соловейко. Щось завзяте, веселе шепочуть молоді трави. Гірлянди тюльпанів прикрашають землю.
Навесні дерева дихають по-особливому. Раптово під листям блисне світлячок. В густій імлі розіллється ніжний запах квітучої черемхи. На осяяний простір вибігає пробуджений струмок. Він відразу починає про щось воркувати. Весна це пора, коли темрява тікає, поступаючись місцем світлу.
1) Оксамитові трави рано-вранці привітали сонечко, поки всі дерева ще спали.
2) Наталя, коли отримує квіти, ніколи не забуває за них подякуваит.
3) Тільки там, де сопілка грає, відчуваєш себе насправді щасливим.
4)Горять, як червень, макові грядки.
5)Цей світ такий чудовий, що дехто навіть не бажає йти у кращий.
6)Тепер стало ясно, що то шуміло листя дуба.
7)Я переконана, що все у світі йде на краще.
8)Пригадую осінні вечори, коли всі повертались додому.
9)Ніхто, крім нас, не знає, де заховане щастя!
Аніж у житті- порівняльний зворот, вимагає виділення комою