<span> Метафоры:</span>
<span>собачьей душою</span>
<span>как крылья ласточки</span>
<span>плотною стеной</span>
<span>между почерневшею землей и небом</span>
<span>покорный шум дождя</span>
<span>грязным топотом людей</span>
<span> </span>
Тема — кохання
Ідея — кохання – благотворна сила Ліричний герой по-справжньому кохає, відчуває внутрішнє пробудження, піднесення, жагу до життя Художні засоби «Сонет 61»
анафора: благословенні;
епітети: сяйливі очі, солодкий біль; метафори: лук Амура, серця рани; звертання; окличні речення Оксюморони: «Але ж муки ці солодкі…»; «Живлюща смерте…»; «Втіхо навісна…»; «Палаю в стужу…»; «В спеку весь дрижу…»
Протиставлення, оксюморони, риторичні запитання, риторичні окличні речення — дуже влучні, виразні художні засоби для відтворення почуттів, допомагають глибше розкрити суперечливість такого багатогранного почуття, як любов. Цей сонет своєрідна молитва душі й серця до коханої жінки. Петрарко сприймав любов, то як найвище благо, то як гріховне почуття. Ці суперечливі погляди на кохання позначилися на вірші. Кохання – це найвища цінність , а водночас і «солодкий біль», «серця рана». Але ліричний герой приймає все це й не відмовляється від кохання. Він по лицарські милується прекрасною Лаурою. Жодної зухвалої думки немає в нього. Це поклоніння коханій. Думки про кохану виливаються у гімн цьому високому почуттю. Він говорить про Лауру з піднесенням, схиляється перед нею. Композиція твору відтворює кохання дорогоцінне, крихке і милозвучне як кришталь. Воно прозоре, але може відтіняти різні барви, як грані кришталю. Це кохання нескінченне, як пісок, що відлічує нескінченність часу. Серце Петрарки обпалене вогнем кохання, покрите ранами благоговенними, тому увінчене трояндами кохання, які як стріли Амура пронизують його серце, але це не завдає йому смертельних ран, а наповнює солодким болем кохання.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/petrarka-sonet-61-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Возьми книгу,и читай каждую главу по отдельности и подбирай подходящее название.
Я считаю, главный герой остается немного странным для читателя и тянется интрига с этими мертвыми душами...поэтому, чтобы заинтересовать читателя....автор..раскрывает все секреты...так сказать вскрывает карты и рассказывает биографию главного героя...почему он ведет себя именно так)))
Потому что Онегин в своей жизни никогда не влюбляся по настоящему, он всегда лишь флиртовал с девушками из общества.Татьяна же по натуре была совсем другая и она приняла его флирт за истинные чувства.Он позже это осознал..