Пропоную написати такого листа до Клима з твору Л. Ворониної:
Привіт, Климе! Пише тобі учень 5 класу Петренко Сашко. Я захоплююсь тим, як ти зумів побороти свої страхи.Читаючи твір, я ніби переставав бути боягузом разом з тобою. Кожен з нас в житті зустрічається зі страхами, проте їх варто позбавлятись. Дякую тобі за гарний урок!
З повагою
Сашко
<span>Ця байка повчальна тим, що застерігає людей, ласих на лестощі, від надмірної довірливості. Так і бачиш хитру Лисицю, що вертиться біля дерева та лестить Ворону, що знайшов шматок сиру. Виявляється, у Ворона і колір пір'я царственний, і узагалі він ставний молодець. Бути б йому володарем у пернатих, от тільки голос для цього потрібний теж царственний. Ось отут Ворон і вирішив довести, що є в нього так необхідний для володаря пернатих голос. Каркнув в усе вороняче горло й випустив сир. Лисиця домоглася свого лестощами, а Ворон залишився ні з чим. Як тільки Лисиця досягла свого, куди й лестощі поділися! Тепер вона вже знущається з Ворона: "Голос, Ворон, у тебя есть, а ума-то не бывало".</span>
Тарас г. на писав стільки віршів які дуже звисиляли нород.також він визволив наш народ з кріпатства.і прославив наш край своїми прекрасними картинами і чудовими віршами не зважаючи на його важке дитинство.
<span>і хто знає можливо якщо б не він то можливо ми б так і жили у кріпатстві</span>
Навколо мене поле, поле аж до горизонту і крім нього нічого не видно ,деінде стоять поодинокі берізки ,і вітерець розчісує їх коси. Сонце заходить . По небу розливається чеовона заграва лише на декілька хвилин ,а потім небо поволі сіріє,і затухає запалюються потроху зірки і місяць
Треба цінувати, те що тобі дає Бог. Щасливим буде не той, хто «натріскається й вспиться», а хто допоможе іншим чим зможе