Взимку, коли сніг вже давно вкрив своєю ковдрою подвір’я та стріхи хат, коли чудернацькі коштовні візерунки прикрашають вікна осель, у нашій країні відзначають два найбільші свята – Новий рік та Різдво. Ці свята пов’язані з великою кількістю традицій та народних звичаїв. Кожна родина прикрашає свою оселю кольоровими стрічками та мішурою, зелена пухнаста ялинка ніби закликає своїм свіжим ароматом до святкування. ЇЇ одягають в різнобарвні шати з гірлянд і новорічних кульок. Біля цієї святкової красуні розкладають подарунки, та вся сім’я чекає тої миті, коли можна буде їх розгорнути. Зовсім маленькі діти чекають на Діда Мороза, який прийде вночі і виконає їхні найзаповітніші бажання. Та й я, відчувши всю цю атмосферу, виглядаю, раптом він з’явиться, веселий та рум'яний з морозу. Таким для мене є Новий Рік. Але на цьому зимова казка не закінчується, через кілька днів Різдво. Це свято для мене не менш веселе. До вечері ми готуємо традиційні страви, яких неодмінно повинно бути дванадцять. І ми збираємося усією родиною за святковим столом. Потім, ввечері, до нас приходять веселі колядники, співають різдвяні пісні та щедрівки. Іноді, я з моїми друзями також колядую, щоб принести свято і в інші родини та отримати солодощів і подарунків. Такими для мене є зимові свята, найкращі в усьому році. Вони зближують нас, дають нам велику кількість світлих вражень на наступній рік
Серед лісу замаячила хата, прикрита білим товстим шаром м'якого снігу. На безлюдному дворі виднілася копиця торішнього сіна. За нею кружало густого терну, ніби виткане із срібного павутиння.
Осінь-це золота пора року.Прекрасні і чудові краєвиди манили мене у ліс.Але привели у чарівну казку.Сьогодні вже 46день осені я дуже буду скучати по ній адже зовсім скоро наступить зима....Зиму я так ж люблю але незважаючи на це,я з нетерпінням чекаю(або чекатиму) наступної осені.