Архітектура, чи зодчество (від грец. агспііеігіоп – будівельник}, – мистецтво створення споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людини.
Водночас зведення будівель має відповідати духовним потребам людства, впливати на його естетичний смак.
Слід зазначити, що архітектура формує ансамблі будинків, проспекти, вулиці, майдани міст, садово-паркові комплекси. В мистецтві
архітектури виділяють три основні роди:
1. Архітектура об'ємних споруд, до складу якої входять житлові, громадські та промислові будівлі.
2. Ландшафтна архітектура пов'язана із створенням садово-паркового комплексу.
3. Містобудівництво, що займається плануванням нових міст, а також реставрацією та оновленням старих райо
Кожен з архітектурних родів має своє функціональне призначення. Проте, крім суто утилітарних потреб, архітектура водночас виконує функцію емоційного впливу, досягти якого можна завдяки використанню специфічних конструкцій, елементів, прийомів. Це і врахування об'ємно-просторової структури споруди, ритмічне і пропорційне співвідношення, масштаб, розробка кольору та фактури будівельних матеріалів тощо.
В архітектурному образі виявляються як індивідуальні особливості стилю митця, його світосприйняття та світовідчуття, так і специфіка розвитку конкретного історичного періоду.
Визначаючи особливості архітектури, М. В. Ломоносов підкреслював, що цей вид мистецтва споруджує будівлі для мешкання зручні, для зору прекрасні, для довгочасу міцні.
Перші свідчення про витоки мистецтва архітектури доходять до нас з глибини століть. У доісторичний період починають виникати примітивні житлові будівлі – землянки, курені, общинні та пальові будівлі, культові споруди, які згодом удосконалювалися. Так поступово розпочинається процес накопичення досвіду будівництва і водночас активізується художнє начало
Як вид мистецтва архітектура починає формуватися у давніх культурах Месопотамії, Єгипту, Вавилону, Персії, Індії, Китаю. Вона безпосередньо була пов'язана з розвитком рабовласництва. Майже всі споруди цих країн – піраміди, храми, зикурати, ступи, палаци – були збудовані для того, щоб славити могутність богів та правителів, і вражали своєю величністю, розмірами та масштабністю.
Новий етап у розвитку архітектурного мистецтва пов'язаний з культурою Стародавньої Греції і увійшов в історію як початок «авторської архітектури».
Світосприйняття давніх греків знайшло своє підтвердження у їхніх архітектурних спорудах, які на відміну від єгипетських і вавилонських не принижували людину, а, навпаки, породжували життє-стверджуюче начало та почуття впевненості: ансамбль афінського кремля – Акрополя з його головним храмом – Парфеноном.
Слід зазначити, що при будівництві одного з храмів Акрополя вперше замість колон були використані жіночі фігури – каріатиди, що підтримували перекриття хр
У надрах античної культури обґрунтовуються перші теоретичні узагальнення щодо специфіки архітектури, серед яких слід назвати трактат римського архітектора Вітрувія «Десять книжок про архітектуру».
Новий етап у розвитку теорії і практики цього виду мистецтва був пов'язаний з культурою Стародавнього Риму – Колізей, Пантеон, тріумфальні арки, що відбивали ідеї державності та військової могутності Римської імперії. Давньоримські зодчі запровадили в архітектурне мистецтво такі важливі елементи, як купол та кесони.
Саме архітектура давнього світу заклала фундамент для подальшого розвитку цього виду мистецтва і зумовила виникнення архітектурного напряму – історично сформованої сукупності художніх засобів та прийомів, – що був тісно пов 'я-заний із своїм часом, соціально-політич <ою ситуацією і визначав об'ємно-просторову організацію споруд, пропорцій, форми, декору.
Візантійська архітектура виникла після 330 р. н. е. Значний вплив на її розвиток мала культура античності, основні принципи якої знайшли своє втілення у найяскравіших взірцях архітектурного мистецтва Візантії. Це храм се. Соф;;' (532–537) у Константинополі, при спорудженні якого використовували різнокольоровий мармур і майоліку; храм Сан-Вітале (526–547); значна кількість соборів-базилік і палаців.
Розкішне оздоблення та багатий декор візантійських храмів справляли велике враження на віруючих. Саме ця характерна ознака архітектурного мистецтва Візантії тривалий час була його визначною рисою і активно використовувалася православною церквою. Великий вплив візантійська архітектура мала також на розвиток цього виду мистецтва у Болгарії, Сербії та Стародавній Русі.
Готичний стиль (від італ. §оіісо – готський, варварський) виникає у XII ст. Він існував у межах феодально-релігійної ідеології, був позначений високою художньо-стильовою єдністю, превалюванням вертикальних композицій. Готичний стиль поширений у багатьох країнах Західної Європи, а його яскравим взірцем вважається Реимський собор (Франція).
Вулканалии (Vulcanaliae) — римский праздник в честь бога Вулкана (Vulcanus Mulciber); он происходил на равнине у подножия Капитолия. На месте, обнесенном оградой, совершались 23 августаторжественные жертвоприношения, а затем в цирке Фламиния* происходили игры.
* Фламиниев цирк (в современном языке аналогичное сооружение называется греческим словом ипподром) был вторым по счету цирком в Риме (после Большого Цирка). В установленные даты в цирке проводили скачки на колесницах и игры "Ludi Apollinares". Здесь также проходили народные собрания (concilia Plebis). Именно отсюда начинали свой путь триумфальные процессии.
Цирк имел прямоугольную форму (297 м в длину и 120 м в ширину). Его фасад, как и у театра Марцелла, состоял из аркад (из травертина), обрамленных пилястрами с дорическими полу-колоннами.
Аркады нижнего этажа, главный вход и часть градин сохранились до XVI в. Руины цирка были также обнаружены в подвалах позднейших построек на этом месте. www.unicaen.fr

Вулканалии (лат. Vulcanalia, от Vulcanus - Вулкан). Празднества древних в честь Вулкана, бога огня.
(Источник: "Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка". Чудинов А.Н., 1910)
Древние римляне в этот день отмечали праздник Вулканалия и обращались к богу Вулкану с просьбой уберечь их от случайных пожаров.
В течение августа римляне трижды воздавали почести богу Вулкану: 17-го августа в ходе праздника Портуналия; 21-го августа в ходе праздника Вольтурналия; 23-го августа в ходе праздника Вулканалия. Этот последний праздник происходил за пределами города, дабы уберечь горожан от случайных пожаров, которые были настоящим бедствием в густозаселенных городах с легковоспламеняющимися постройками. Вулкан был не единственным божеством, которому в ходе этих праздников воздавались почести. Римляне обращались к богиням Ютурне (божеству фонтанов) и Стата Матер (гасящей огонь), как к уравновешивающим огонь Вулкана - извержения и т.п. Ты - мне, я - тебе.
С каждым годом требования государства от учеников и абитуриентов становятся все более жесткими. Это связано с необходимостью постоянно повышать квалификацию и ровень образования в стране. К примеру, студенты медицинских вузов грызут гранит науки аж 6 лет!
Именно поэтому так важно с самого нежного возраста понимать значимость школьного курса и е лениться учиться а совесть.
Во многих странах СНГ запрещено курение в общественных местах, это еще одно доказательство заботы о народе. Употребление и продажа наркотиков уголовно наказуема, ведь с каждым днем количество мошенников растет, и необходимо идти а крайние меры ов имя сохранения непорочности молодежи.
Все больше и больше церквей и храмов строится ежегодно. В людях с младенчества воспитывается религиозная терпимость. оскорбление и унижение человека карается штрафом. В наши дни люди могут чувствовать себя в полнейшей безопасности ввиду их законодательной защищенности. Концерты, спектакли, выступления на сценах и в детских домах воспитывают в подрастающем поколении тонкое чувство прекрасного, что очень похвально. Ведется активная борьба с онкологическими и иными заболеваниями, акции, направленные на сохранение природных ресурсов и защиту экосистем, например, сбор стекла, бумаги, пластика. Это вкладывает в нас еще одну чудесную черту характера — чувство долга и ответственности.
