1)Барвистість одвічна народної мови - це щось невимовне, прекрасне, казкове: і ласка любові, й червона калина, і пісня досвітня в гаях - солов'їна.
2)Розумним словом можна підбадьорити, надихнути на творчість, на добрий вчинок, на геройство.
3)Ниви то котились поволі в долину, то підіймались на високі горби.
4)Дзвенять гаї, мов арфи. а день біжить, сміється.
5) Усе життя людини минає у боріннях мислі й духу, у сумнівах і ваганнях, у діяннях.
6)Якщо людина розважлива, тоді довкола себе сіє добро і любов.
Малий(означення) сиджу(присудок) біля(додаток) вікна(додаток) і всього(додаток) боюсь(присудок).
Рука(підмет) засмагла(означення) від роботи(додаток) нам(додаток) сіє(присудок) благодатний(означення) мир(додаток).
Розгойдуючи Корею(обставина, дієприслівниковий зворот), старий(означення) впритул(обставина) підійшов(присудок) до студента(додаток), пошукав(присудок) розуму(додаток) в його очах(додаток) і тоді довірливо(обставина) заговорив(присудок).
Ось Богдан(підмет) вскочив(присудок) у якийсь(означення) рів(додаток), набрав(присудок) повні (означення) халяви(додаток) снігу(додаток) і довго(обставина) не міг(присудок) виборсатись(присудок) з неї(додаток).
Обмерзла(означення), знесилена(означення), голодна(означення) вона(підмет) зупинила(присудок) біля(обставина) кількаповерхової(означння) кам'яниці(обставина) коня(додаток), кинула(присудок) йому(додаток) під ноги(додаток) Оберемко(додаток) сіна(додаток) і затупцювала(присудок) біля нього(додаток).
Красива(означення), темнолиця(означеня) і темноока(означення) жінка(підмет) з подивом(додаток) зупинилась(присудок), підійшла(присудок) до Ірини(додаток), оглянула(присудок) дівчину(додаток), коня(додаток), сани(додаток) і заговорила(присудок) співучою(означення) з чужинською(означення) одміною(додаток) мовою(додаток).
Мабуть, уночі(обставина) пронеслася(присудок) буря(підмет) з дощем(додаток), вихром(додаток) столочила(присудок) нескошений(означення) хліб(додаток), порвала(присудок) телефонні(означення) дроти(додаток).
Іду(присудок) садом(додаток) на край(додаток) кутка(додаток) і вже здалеку(обставина) бачу(присудок) маленьку(означення) білу(означення) постать(додаток) на обніжку(обставина).
Ми(підмет) ліземо(присудок) з кручі(додаток) в чорну,(означення), холодну(означення) прірву(додаток), підпираючи одне одного плечима і хапаючись руками за якесь мокре цукерки бадилля( усе обставина, бо дієприсліниковний зворот).
Очки схожі на темні сливи.
Іван Якович Франко – один з найбільш визначних діячів української літератури. Більше того, велика кількість талантів дозволило йому займатися не тільки письменницькими справами, але і наукою, і громадською діяльністю. Завдяки всьому цьому його творчість була пронизана детальними і цікавими описами його особистого життя, а також суспільно-політичними темами і мотивами. Це робило його творами неймовірно цінними і цікавими читачеві.
Насамперед, хотілося б згадати поетичну складову творчості Івана Франка, оскільки саме завдяки ній він заслужив неформальний статус кращого українського поета після Тараса Шевченка. З суспільно-політичної точки зору найбільш цінною збіркою Івана Франка була збірка під назвою «З вершин і низин». Вона настільки надихала і вселяла впевненість у необхідності соціальних перетворень тодішнього суспільства, що викликала тривогу з боку офіційних властей Російської Імперії і тому була заборонена на її території. У якості найкращого зразка української інтимної лірики літературними критиками розглядається збірка поетичних творів від автора під назвою «Зів’яле листя». У ній Іван Франко описує свої особисті переживання з глибиною і почуттям, можна познайомитися з багатим внутрішнім світом автора і його думками щодо вічних людських почуттів. Не обійшла стороною поезія Івана Франка й філософські питання буття. Зокрема, в збірці «Мій Ізмарагд » автор досліджує питання змісту і сенсу людського життя, а також різні ідеали його сучасників. Говорячи про окремі поетичні твори, обов’язково необхідно згадати поему «Мойсей», яка вважається найбільш помітною і цінною у автора.
Достатньо обширною є і прозаїчна колекція творів Івана Франка. Крім декількох збірок оповідань, Іван Франко пише і повноцінні романи. Найбільш чудовими з них вважаються романи «Борислав сміється» і «Boa constrictor». У першому з них мене просто вразило детальне зображення боротьби робітничого класу і пробудження його класової свідомості. Історичні жанр теж вдався Івану Франко просто на відмінно, кращим зразком його є історична повість «Захар Беркут».
Незважаючи на те, що мене найбільше вразила література Івана Франка, не варто забувати, що він був талановитий не тільки в ній. Іван Франко також був перекладачем і навіть економістом. Його широкі інтереси, безумовно, вплинули на літературну творчість і зробили її настільки вражаючою.