Щасливо,щастя,риба,рак, щука
Говорыти,спилкуватися
батько,тато
подужаты,перемогты
байдуже,всеривно
благайте,попросить
плутаныця,плутанына
зненавыдиты,перейнятыся
дражнытыся,ображаты
Всі діти хочуть вирости та стати дорослим. Тому що вони думають, що це дуже легко. Ніяких проблем, ніяких обов'язків, а головне ніякої школи, ніяких уроків та домашнього завдання. Але діти не знають, що їх чекає в великому та жорстокому світі дорослих. Багато обов'язків, робота, домашні справи та багато іншого. Діти думають, що коли виростеш можна робити все що забажаєш. На мою думку дорослим бути тяжко! На їхні плечі лягає дуже велика відповідальність в першу чергу за нас їхніх дітей. Краще побути дитиною та погратися іграшками. Не потрібно спішити виростати. Для всього свій час!!!
Було (дієслово) видно (дієслово) яри (ім.) й (спол.) вузькі (прикм.) долини (ім.) з (прийм.) садками (ім.), з (прийм.) білими (прикм.) хатами (ім.). На (прийм.) горах (ім.), на (прийм.) золотих (прикм.) банях (ім.) та (спол.) хрестах (ім.) лиснів (дієсл.) тихий (прикм.) відблиск (ім.). Тихо (присл.) на (прийм.) горах (ім.), мертво (присл.) в (прийм.) балках (ім.) та (спол.) долинах (ім). Цвітуть (дієсл.) соняшники (ім.). Озвучені (дієприкм.) бджолами (ім.), вони (займ.) чомусь (займ.) схожі (прикм.) для (прийм.) мене (займ.) на (прийм.) круглі (прикм.) кобзи (ім.), які (займ.) земля (ім.) підняла (дієсл.) зі (прийм.) свого (займ.) лона (ім.) на (прийм.) високих (прикм.) живих (прикм.) стеблах (ім.). І (спол.) під (прийм.) кожним (займ.) кущем (ім.) можеш (дієсл.) натрапити (дієсл.) на (прийм.) це (займ.) кругле (прикм.), соковите (прикм.) сонечко (ім.), зриваєш (дієсл.), розламуєш (дієсл.) - і (спол.) лежать (дієсл.) на (прийм.) долині (ім.) дві (числ.) іскристі (прикм.) грудочки (ім.), натикані (дієприкм.) насінням (ім.).
<span>Цей чудесний останній місяць осені сповіщає нам про наближення холодів. Кожен листочок, кожне стебельце чи кора дерева ніби натякають, що скоро все засніжить красуня зима. Вона вкриє білосніжною одежею ліси та діброви, луги та поля, подвір’я та сади. А останні – в листопаді по-особливому ошатні.
Тільки листопад вміє по-справжньому закрутити людям голову. Листя так граціозно кружляє: тихо опускається з високих гіллячок на холодну землю. Який же прекрасний цей пізній осінній вальс! Неймовірна краса!
Вони, такі причепурені, «вичесані», охайно прибрані дбайливими господарями, чекають перших морозів з величезним нетерпінням. Всі вправні ґазди чи ґаздині ще за теплої сонячної погоди підготували їх до зими. Весь урожай вже зібрано та посортовано, дехто вже навіть встиг поласувати стиглими яблучками чи соковитими грушками, опале листя вправно зібране, сухе гілля вже давно перетліло на вогні. Як для мене, то саме ця картина є найбажанішою за весь осінній період.
Люблю пройтися по саду, особливо в останні дні осені, коли кожен порив вітру, кожне рухання деревця нагадує про те, що попереду час, коли ми будемо насолоджуватися кучугурами снігу, спостерігати за вікном снігові замеліті та хурделиці, відпочивати від осінньо-садових робіт, насолоджуватися садовими плодами осені. З нетерпінням чекаю цієї пори, а зараз я, як і сотні тисяч любителів природи насолоджуюся прекрасною листопадовою дниною.</span>