Сава:
<span>Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно
збудований, як мати. З лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б
не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного30[30] й
несупокійного. З його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його
погляд прикро і відтручував від себе. Очей сих не наслідив він ані від
тата, ані від мами. Коли очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й
чесноти, погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в
усміху несказанно лагідний і гарний, то його очі, великі й сиві, не мали
нічого спільного з його дитинячо-молодим обличчям.
</span><span>Але
він - то вже інша галузь. Росте й горнеться кудись.. . та не до доброго
й не до нас. Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою
ходив би день і ніч по полі й по лісі, а про хату думає лише тоді, коли
мамалиґа на кружок вивернеться. Йому однаково, чи товар поєний, чи ні,-
коби йому спрага не допікала. Йому однаково, яка погода надворі, чи се
землі і збіжжю по добру, чи се бджолу не вбиває,- коби він у своїх
збитках мав гаразд, коби йому меду доволі, аби потайком із горівкою
змішати та бог знає з ким випити!
</span>Михайло:
<span>І не саме
великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що
над устами засіявся вус. Дівчата в селі знали добре, який він був,
одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і
замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше,
ніж за другою.
</span><span>Такий був Михайло! Просто пішов до
бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра
пристарати до орання, аби братися до землі.
</span>Сава про нього
так казав: "Михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у
нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до
роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. Але серце було у нього
м'яке, як тісто!.. ".
Смотря кем мама с папой работают какой вклад вносят в развитие страны.
Ответ:
1) у него копьё 2)он ездит на верблюде 3)он блондин
