Слава науке
Наука- это познание мира с помощью доказываемых знаний. Знания формируются на фактах.
С помощью науки люди познают мир, а познание мира нужно ,человеку чтобы выжить в той или иной среде. Много людей делают открытия в науке каждый год.
Наука бывает разной . Бывает наука о природе, о животных, о людях и т.д.
С помощью науки люди научились лечить сложные болезни, выполнять работу в труднодоступных местах и даже исследовать космос.
Наука это очень полезная вещь. И можно со смелостью сказать "Слава науке!"
Чтецу нужно передать то, что чувствуют герои произведения. В данном случае нужно прочитать басню так, чтобы была видна вся серьёзность и уверенность в своих словах Осла. Соловей же пропустил через себя высказывания Осла, и, ничего не сказав, улетел. Важно понять, что в это время чувствует Соловей, что происходит у него в душе. Рассказчик же как бы наблюдает со стороны на героев. Если он и переживает за них, то он не должен ни в коем случае показывать это зрителю. Чтец чувствует ответственность за правильно переданные эмоции Соловья. А то зритель может всё неправильно понять.
Кажуть, що перше справжнє знайомство людини з книгою відбувається завжди випадково, незважаючи на те, що в будинку, де він виховувався, можливо, є багато книжок. Так сталося і зі мною. У моїх батьків велика домашня бібліотека, але та книга, яка відкрила для мене світ художньої літератури, потрапила мені до рук випадково. Я б сказав, навіть проти моєї волі. Батьки виховували в мені повагу до книжок, але в мене воно так і не з’являлося. Я любив вирізати з картону всякі фігурки і склеювати з них які-небудь композиції.
Одного разу я щось склеював і як преса використав першу-ліпшу на очі товсту книжку. Коли це помітили батьки, вони мене пожурили і змусили поставити книжку на місце. Я недбало поклав книгу на стелаж навзнаки. Батько зажадав, щоб я поставив її як годиться – до загального ряд. Я вирішив, що наді мною просто знущаються, і надувся. Тоді батько сказав мені, що, якщо б я знав, що в цій книзі написано, я би вів себе зовсім по-іншому. На щастя, я був цікавий. Та ще батько підлив масла у вогонь, сказавши, що якщо б я опинився на безлюдному острові і мені попалася будь-яка книга, то вона б стала для мене дорожче всього на світі. Ось таким простим шляхом я відкрив для себе книгу Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”.
З першого прочитання я вловив в ній тільки барвисті картини дії і фантастичні моменти. Потім я перечитував її ще кілька разів. І нарешті відкрив в романі Булгакова щось глибоке, особисте та навіть інтимне для ‘своєї душі. Тепер, коли я говорю про Булгакова та його твори, то мимоволі говорю про себе. З російських письменників він мені найближча і буде супроводжувати мене все моє життя.
Назавжди запам’яталося мені відчуття гострої жалості – як при розставанні з дуже близькою людиною, коли я перевернув останню сторінку роману “Майстер і Маргарита”. Мені здається, Булгаков своїми творами відтворив власне життя в мріях і реальності. Його доля як письменника була трагічна. Але цьому виною, я вважаю, було не суспільство взагалі, а неспівзвучний письменника радянської епохи. Булгаков не зміг і не захотів стати “радянським” письменником. Це глибоко моральний вчинок людини, вчинок, гідний наслідування. Свої, поки ще невеликі, проблеми я намагаюся вирішувати в ключі мого улюбленого письменника. Терпінню і мужності також можна вчитися у Булгакова. Згадаймо, як письменник кінчає свій твір “Життя пана де Мольєра”: “І я, якому ніколи не судилося його побачити, посилаю йому свій прощальний привіт!” Ці слова письменника як би сказані їм про себе самого, про письменника, охарактеризовано їм так: “Терпляче і самовіддано писав він все життя – і здебільшого в” стіл “, іноді, втім, не витримуючи, знищуючи рукописи, зовсім як його літературний герой, майстер в суворій шапочці, загнаний в божевільню дружними зусиллями критиків …”
Письменник Булгаков своїм життям і творчествомдоказал мені, що справа, якій людина присвячує своє життя, існує в більш високому вимірі, ніж його особу.
Його життєве справа знаходиться в області ідей і духу. Книга талановитого письменника здатна допомогти знайти життєву гармонію багатьом її читачам. До зустрічі з глибокою книгою, я вважаю, життя людини не має особливого сенсу. На тлі художнього досвіду книги, запала йому в душу, людина починає серйозно осмислювати своє життя. Письменник як би говорить своєму читачеві: “Ви народжені на землі, щоб виконати своє призначення”.
<span>Отже, прочитання мною роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” порушило в мені одного разу бажання пошукати ще більш глибокий зміст в нашій дійсності. Я прочитав на сьогоднішній день майже всього Булгакова і продовжую з задоволенням читати інші книги. Час засилля масової інформації не може вплинути на мою любов.</span>
Добрый, смешной, благодарный и заботливый; Хоттабыч был упрямым, но умел признавать свои ошибки; Хоттабыч был могучим чародеем.
Древняя легенда рассказывает, что на заре времен, когда бог Тенгри разделил небо и землю, он и сам разделился выделив из себя богиню Умай, ставшую его супругой. Так появилось время: Тенгри – вечность, Умай – настоящее. Но без прошлого и будущего настоящее может существовать лишь короткий миг. Так у божественной четы родились два брата, которых они назвали Ульгень и Эрлик – будущее и прошедшее, жизнь и смерть. Ульгень поселился в верхнем мире, Эрлик – в нижнем
https://kazakh-tv.kz/o/ru/teleproekty/item/17991-voinskie-iskusstva-velikoj-stepi-28-01-2016
Any use of the site materials is allowed with the active hyperlink to Kazakh-tv.kz.