Майбутнє… Невідоме, невивчене, непередбачуване… Що від нього можна очікувати? До чого потрібно себе готувати? Невідомо. Але мрій і бажань багато, можливих варіантів розвитку подій теж мільйон, тому готувати себе треба до всього, навіть до самого неочікуваного. Та все ж я часто думаю про своє можливе майбутнє, планую його, навіть подумки проживаю. Тому я хочу поділитися з вами моїм баченням і власними планами вже на зовсім недалеке майбуття.
І перше, що спадає мені на думку, — це мій випуск зі школи. Як я на нього чекаю! Вже уявляю себе в неперевершеній синій сукні, у красивих туфлях і з прекрасною зачіскою, а головне — мене завжди супроводжує галантний кавалер. Випускний має бути просто незабутнім, я не хочу розчаровуватись у своїх мріях. Та далі ще цікавіше, говорять, що після випуску зі школи починається справжнє життя, адже ті, хто нещодавно сиділи за партами, одним махом стануть студентами. Ох, це студентське життя! Розваги до ранку, пісні під під’їздом або життя у гуртожитку… Романтика! Та забувати про навчання я теж не збираюсь. Я мрію стати справжнім професіоналом у своїй справі, а саме у сфері журналістики. Мене давно приваблює ця спеціальність: ця праця креативна, цікава, неординарна, з нею не засидишся в офісі, не станеш нікому не цікавим клерком у сірому костюмі. Бути журналістом — це зустрічі з різноплановими людьми, уміння якісно інформувати суспільство, розвивати себе і над собою ж працювати. Я думаю, що у мене все вийде, і цю мрію я втілю в реальність. Після університету має початись життя вже дорослої, повністю незалежної й самостійної людини, яка буде готова приймати виважені, правильні рішення. Звичайно, я, як кожна дівчина, хочу, щоб у моєму майбутньому з’явилася щаслива родина, яка стане головною підтримкою і джерелом натхнення для подальшого вдалого розвитку подій. Я вірю в те, що я буду працювати за обраною мною спеціальністю, а головне те, що я буду в неї закохана, і праця не буде для мене ні фізичним, ні моральним тягарем.
Отже, я сподіваюсь, що моє майбутнє буде саме таким. Я розумію, що всього у житті треба досягати самостійно, тому знаю, що майбутнє залежить тільки від мене і моїх старань. Але я дякую долі за те, що поруч зі мною опинились саме ті люди, які вже зараз допоможуть, підтримають і підкажуть. Саме завдяки їм я вірю у своє майбуття і у свої можливості, а це головне.
Нам уже известно одно из произведений Некрасова. Это "Муму". В этом рассказе повествуется о дружбе двух героев - Герасима и его верной собачки Муму.
Герасим - немой дворник при доме одной строгой барышни. Из-за того, что он был немой, он назвал так Муму. Кстати говоря, барышня, о которой ранее была речь, была, можно сказать, "против дружбы Герасима и Муму". То есть, она наказала немому дворнику утопить Муму, насколько я помню, из-за того, что она просто не допускала того, чтобы какие-либо животные жили у неё в доме. Ей совсем не было жаль собачку.
Герасиму нечего было делать. Он поплыл на своей лодочке с Муму и утопил её.
Дружба Муму Герасиму была очень дорого, но из-за строгой барышни, при доме которой он "дворничал", эта дружеская связь оборвалась. Мне очень жалко Муму и Герасима.
<span>Раб Эзоп не мог в своих баснях прямо указывать на пороки господ, поэтому заменил их образы животными с соответствующими характеристиками. С тех пор язык иносказаний именуют Эзоповым. </span>
Легкомыслие
хвастливость ( любит когда им восхищаются)
Ответ:
Разберем предложение и посмотрим, какой прием используется при его написании.
Прием, который используется в предложении «ну скушай же тарелочку, милый!» называется метонимия.
Метонимия – это замена одного названия, понятия другим, похожим.
Объяснение: