<span>В Византии была классическая система образования, обучали
всех детей, даже дети простых людей могли стать
образованными людьми и получить
профессии военных или даже юристов.</span><span>Изучали в школах
античную историю, философию, литературу.</span><span><span>Обучение начиналось с
6–7 лет в так называемой начальной школе, где дети изучали письмо, чтение, элементарный счет, пение и Священное
писание.
В возрасте 9–10 лет ученики переходили в школу, где изучали историю, географию,
грамматику греческого языка, литературе. </span></span>
Напряженная борьба насмерть с Наполеон пробудила дремавшие силы россии
<span>направление-консервативное. представители-жозеф де местр, симон сисмонди, томас карлейль. Они выражали настроения старой знати, крупных землевладельцев, также части крестьянства, чувствовавшие себя ущемленными в индустриальном обществе. Основные идеи: сохранение традиционного уклада жизни старых политических порядков.
</span>консерватизм :
укрепление самодержавия, поддержка дворянства в качестве опоры, сохранение единой и неделимой россии, господство православия, поощрение русификации, необходимость корректировки реформ 1850-х-70-х в интересах двоорянства
либеральное:
расширение прав земств и создание центральных представительных учреждений, введение гражданских свобод
социализм
насильственная демократизация социально-политического строя-ликвидация самодержавия
решение аграрного вопроса
остстаивания возможности социализма в россии на основе крестьянской общины
<span>крестьянство являлось главной силой общественного переустройства россии</span>
И парламент и земский собор - сословно представительные органы, оба формировались из представителей сословий и созывались монархом для принятия важных решений
<span><em>Позитивні наслідки. </em> У роки довоєнних п'ятирічок у вкрай важких умовах тоталітарного режиму трудящі України створили <em>потужну індустріальну базу, </em> яка за окремими показниками вивела Україну на рівень економічно розвинених країн світу. Почали давати промислову продукцію гіганти металургії: «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіжсталь». Стали до ладу Краматорський машинобудівний, Луганський паровозобудівний, Макіївський, Дніпродзержинський та інші металургійні заводи. Кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 11 разів. В Україні було побудовано 100 нових шахт. Республіка стала важливою металургійної, вугільної, машинобудівної базою СРСР.</span><span>У 1930-х рр. в Україні <em>змінилася структура господарства: </em> зросла частка промисловості в порівнянні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва; велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість.</span><span>Україна <em>випередила </em> за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни. Вона посіла друге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуну, четверте місце в світі з видобутку вугілля. З виробництва металу і машин республіка випередила Францію та Італію, наздоганяла Великобританію.</span><span>За роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників. У 1930-і рр.сформувався <em>національний </em> український робітничий клас і <em>національна</em>технічна інтелігенція.</span><span> Негативні наслідки індустріалізації. Економічна міць держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на <em>зміцнення тоталітарного режиму </em> і затвердження у свідомості людей ідеологічних догм більшовизму, створення військово-економічних ресурсів для «експорту революції». Індустріалізація здійснювалася за рахунок селян, супроводжувалася масовими репресіями.</span><span>В цілому форсована індустріалізація України не привела <em>до підвищення </em>життєвого рівня народу. У 1930-і рр. знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. Урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблем.</span><span>У ході індустріалізації посилилася централізація управління промисловістю, утвердилися командно-адміністративні методи управління; був узятий курс на мілітаризацію промисловості. Держава відмовилася від непу і початок примусовими засобами експлуатувати з селян додаткові кошти на форсування індустріалізації. Фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці. Праця робітників стимулювався позаекономічними засобами і, насамперед, розгортанням «соціалістичного змагання».</span><span>У першої п'ятирічки ставка була зроблена на <em>підприємства-монополісти </em>(запорізький завод «Комунар», що випускав зернозбиральні комбайни, Луганський паровозобудівний та ін.), які згодом фактично підім'яли під себе всю економіку країни.</span><span>Промисловий потенціал України (як і всього СРСР) формувався <em>диспропорційно: </em> посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони - Донбас і Придніпров'я, а промисловість досить густо заселеного Правобережжя помітно відставала у темпах розвитку.</span><span> </span>