ИНТЕРЕСНОЕ О МАЯКОВСКОМ
<span>1. Маяковский подарил Лиле Юрьевне Брик кольцо с её инициалами – «Л Ю Б» . Расположенные по кругу, эти буквы складывались в бесконечное «ЛЮБЛЮ» . </span>
<span>2. Когда Маяковский ввёл в употребление свою знаменитую стихотворную «лесенку» , коллеги-поэты обвиняли его в жульничестве – ведь поэтам тогда платили за количество строк, и Маяковский получал в 2-3 раза больше за стихи аналогичной длины. </span>
<span>3. Полюбив Татьяну Яковлеву, Маяковский разрывался между любовью к ней и Родиной: Яковлева навсегда уезжала в Париж. Он не смог покинуть Россию и перевёл на счёт цветочного магазина большую сумму, чтоб по утрам приносили цветы любимой женщине. Шли годы, не было уже на земле поэта, отгремела война, а Яковлевой каждое утро приносили цветы от поэта. </span>
<span>4. Политехнический институт, Владимир Маяковский выступает на диспуте о пролетарском интернационализме: </span>
<span>– Среди русских я чувствую себя русским, среди грузин я чувствую себя грузином.. . </span>
<span>Вопрос из зала: </span>
<span>– А среди дураков? </span>
<span>Ответ: </span>
<span>– А среди дураков я впервые. </span>
<span>Николенька Иртеньев — мальчик из дворянской семьи, он живет и воспитывается по установленным правилам, дружит с детьми из таких же семей. Он любит своих родителей и гордится ими. Но детские годы Николеньки были беспокойными. Он испытал немало разочарований в окружающих его людях, в том числе и в самых близких для него. </span>
Герой російського билинного епосу. Билина про нього відноситься до новгородському циклу билин. Виникнення новгородських билин дослідники датують XII століттям, часом занепаду Київської Русі та розквіту Новгорода. Новгород був найбільшим торговим містом
Герой новгородської билини Садко – не воїн-богатир, а купець. Був він перш бідний, мав з усього добра тільки «гуслі звончатих», з якими хаживал на бенкети звані, веселив народ. За його майстерність пісняра подарував йому Морський цар три рибки-золоті пера. Закупив на них Садко товару видимо-невидимо, став він багатим гостем-купцем пана Великого Новгорода…
Билина складається з трьох частин, які зустрічаються і в якості самостійних билин. У найбільш древній частині билини розповідається про перебування Садко в підводному царстві. Цей сюжет перегукується з міфам про подорож героя в «інший світ». Такі міфи зустрічаються у всіх народів. У міфах багатьох народів зустрічається і образ співака-музиканта, що зачаровує своєю грою все живе і неживе. Розповідь про те, як Садко розбагатів за допомогою золотих риб, подарованих йому Морським царем, в билину був включений пізніше. Деякі билин в цій частині билини говорять не «Морський», а «Водяний» цар. Самої пізньої частиною билини є колоритний розповідь про те, як Садко намагався «повикупіт’ усі товари новгородські».
Деякі дослідники вважають, що у билинного Садко був реальний прототип – багатий новгородец Садко Ситініч, згаданий у літописі у зв’язку з тим, що він в 1167 році побудував в Новгороді кам’яну церкву в ім’я Бориса і Гліба.
Эпитеты («ядреный воздух», «в пору прекрасную»),
метафора («Вынесет все – и широкую, ясную Грудью дорогу проложит себе…»)
сравнение («Лед неокрепший на речке студеной Словно как тающий сахар лежит»)
анафора («Едет подрядчик по линии в праздник, Едет работы свои посмотреть»)
инверсия («Эту привычку к труду благородную»)
аллитерация («Листья поблекнуть еще не успели») и ассонанса («Всюду родимую Русь узнаю…»)