Відомо, що особистістю людина не народжується, а стає нею в процесі спільної з іншими людьми діяльності й спілкуванні з ними. Здійснюючи ті чи інші вчинки, людина постійно звіряється з тим, що очікують від нього оточуючі. Іншими словами він ніби «приміряє» на себе їхні вимоги, думки, почуття. Відштовхуючись від думки оточуючих, людина виробляє механізм, за допомогою якого відбувається регулювання його поведінки - самооцінку.
Під самооцінкою прийнято розуміти оцінку особистістю себе, своїх якостей і місця серед інших людей.
Вважається, що той, хто не любить і не поважає себе, рідко здатен любити і поважати іншого, але і надмірна любов до собі теж може створювати певні проблеми.
Розглядаючи розвиток самооцінки в онтогенезі, можна помітити, що і новонароджені немовлята не мають чітких «кордонів» своєї істоти, не розуміючи, що вони - особлива, окрема від решти світу його частини
Він вважає саме себе причиною всіх змін та будь-якої активності навколо
Слід зазначити, що провідну роль у формуванні самооцінки дошкільника грають оточуючі дитини дорослі, тому що дитина «вбирає» оцінки своїх якостей дорослими.
Особливістю дітей молодшого шкільного віку є повне визнання ними авторитету дорослого , вони беззастережно приймають його оцінки. Таким чином, у цьому віці самооцінка дитини прямо залежить від характеру оцінок, які дорослий дає особистісним якостям дитини і його успіхам у різних видах діяльності. Молодші школярі стоять на позиції: «Я те, що про мене говорять дорослі та інші навколишні ». У цьому віці вже зустрічаються різні типи самооцінок: завищена, адекватна і занижена.
Підростаючи, дитина починає більш критично відноситься до оцінок дорослих, для нього стають важливими і оцінки його однолітків, і власні уявлення про ідеалі. Встановлено, у дітей, що негативно сприймаються однолітками, складається більш низька самооцінка, і навпаки. Самооцінка підлітка найчастіше нестабільна і не диференційована. У різні вікові періоди підлітки оцінюють себе по-різному. Так, для підлітків молодшого віку характерні негативні оцінки себе Але вже до 13 років спостерігається позитивна динаміка в самосприйнятті. До юнацького віку людина має більш диференційовану оцінку власного поведінки в різних ситуаціях, з'являється розгорнута система самооцінок і в основному складається «Я-образ» - відносно стійка система уявлень про себе.
В Насправді у людини існує кілька змінюють один одного образів «Я». Уявлення індивіда про себе в поточний момент, у момент самого переживання позначається як «Я-реальне». Крім цього в людини існує уявлення про те, яким він повинен бути, щоб відповідати власним уявленням про ідеал, так зване «Я-ідеальне».
Співвідношення між «Я - реальним» і «Я - ідеальним" і характеризує адекватність уявлень людини про себе, що знаходить своє вираження в самооцінці.
Психологи розглядають самооцінку з різних точок зору. Так, оцінку себе в цілому як хорошого або поганого прийнято вважати загальною самооцінкою, а оцінку досягнень у окремих видах діяльності - парціальний. Крім цього виділяють актуальну і потенційну самооцінку. Потенційну самооцінку часто називають рівнем домагань. Розглядають самооцінку як адекватну/неадекватну, тобто відповідну/невідповідну реальним досягненням і потенційним можливостям індивіда. Так само розрізняється самооцінка за рівнем - високого, середнього, низького.
Занадто висока і занадто низька самооцінка можуть стати джерелом конфліктів особистості, які можуть проявлятися по - різному.
Найчастіше всього до психологів звертаються люди з заниженою самооцінкою При цьому важливо враховувати рівень домагань індивіда. У практиці зустрічаються два типи низьких самооцінок: низька самооцінка в поєднанні з низьким рівнем домагання і сполучення низької самооцінки з високим рівнем домагання.
В першому випадку людина схильна перебільшувати свої недоліки, а відповідно досягнення розцінювати як заслугу інших людей або відносити за рахунок простого везіння.
Другий випадок таїть у собі набагато велику внутрішню конфліктність. Така самооцінка може свідчити про розвиток комплексу неповноцінності, про внутрішню тривожності особистості. Зіткнення дуже високих домагань з низькою самооцінкою може давати дуже гострі емоційні реакції. У психології це поняття отримало назву «афект неадекватності». Люди з афекту неадекватності прагнуть в усьому бути першими тому будь-яка ситуація перевірки їх компетентності оцінюється ними як загрозлива і часто виявляється дуже складною в емоційному плані. Людина, що має другий тип низької самооцінки, як правило, характеризується низькою оцінкою навколишніх.
Занадто висока самооцінка приводить до того, що людина переоцінює себе і свої можливості. У результаті цього в нього виникають необгрунтовані претензії, найчастіше не підтримувані оточуючими.
В закінчення хочеться відзначити що самооцінка динамічна частина самосвідомості особистості і при професійному підході піддається корекції
Мне нравится изобразительное искусство,еще издревна люди закладывали в искусство свои знание, свой стиль, стиль который может сохранился до нашего времени и оказывал влияние на позднейшие культуры. Например<span>, древнегреческие мастера во многом превзошли прочих в изображении человеческого тела и умели показать мускулатуру , осанку, красоту натуры. Быть творческим человеком хорошо. Ведь когда ты понимаешь толк в искусстве ты становишься другим человеком. Смотришь на все другими ясными глазами. Ведь искусство это прекрастно.</span>
Многие отрасли промышленности стремятся к внедрению роботизированных систем на предприятиях и производствах. Компании используют роботов с целью повышения качества продукции, увеличения конкурентоспособности на рынке и т.д. В некоторых отраслях применение роботизированных систем обусловлено необходимостью снижения рисков для здоровья персонала, связанных с воздействием неблагоприятной окружающей среды, а также для проведения измерений и ликвидации аварий, к примеру, в атомной энергетике. Деятельность атомных электростанций (АЭС) сопровождается потенциально опасными для человека факторами (уровни радиации, влажности и тепла), поэтому требуется внедрение систем, которые смогут выполнять за людей трудоемкие задачи, угрожающие их здоровью. С помощью робототехники на АЭС можно расчищать территории от зараженных объектов, осуществлять погрузку ядерного топлива, составлять карты радиоактивного заражения и т.п. Рассмотрим некоторые виды систем, получивших широкое применение в атомной энергетике, а также несколько перспективных технологий, которые находятся в разработке. Роботы радиационной разведки Как показывают опыт проведения радиационных обследований, многие источники излучения за счет распределения в пространстве могут быть не зафиксированы радиометрическими системами. Поэтому использование стандартных радиометров является неэффективным. В связи с этим для проведения измерений могут применяться роботизированные системы с технологиями коллимированной радиометрии. Таких роботов оснащают открытыми и коллимированными детекторами, видеокамерами и т.д. Открытые детекторы измеряют мощность дозы радиации в точке размещения измерительного блока. Коллимированный детектор производит измерения потоков излучения. Видеокамеры, как правило, имеют оптическое увеличение, что позволяет подробно разглядеть изучаемый объект. Роботизированные системы могут функционировать в очень тяжелых условиях: при высоких и низких температурах, обвалах, загазованности, запыленности, радиационных и электромагнитных полях и т.п. Также роботы могут выступать и носителями аппаратуры для обследования радиационно-опасных объектов. Таким образом, робототехника позволяет проводить максимально эффективную радиационную разведку, минуя пребывание человека на объекте. Роботы – инспекторы для объектов атомной энергетики Для осуществления диагностики повреждений на ядерных станциях также используют роботизированные системы. Так как на объектах зачастую присутствуют километры трубопроводов, которые необходимо проверить на наличие радиации, был разработан специальный робот в форме змеи. Такая система может проводить диагностику, передвигаясь внутри труб различного диаметра. Она оснащена светодиодными источниками света и высокоточными камерами. Пока робот-змея движется, опускаясь и поднимаясь по трубам (вертикальным и горизонтальным), специальное программное обеспечение передает на компьютеры операторов изображение с камеры. Роботы-ликвидаторы последствий аварий Такие роботизированные системы используются на местах аварий для сбора радиационных проб, очистки зданий от завалов и дезактивации атомных реакторов. Толчок развития мирового рынка роботехники с целью ликвидации последствий аварий на АЭС оказала катастрофа, произошедшая на "Фукусима-1". Дистанционно управляемые роботизированные системы использовались для вывода из эксплуатации атомного реактора с целью снижения высокого уровня радиации. Сегодня рынок продолжает развиваться. Мировые компании ведут разработки систем, оснащенных аналогом пескоструйного аппарата для очистки с дезактивируемых поверхностей верхних слоев краски, штукатурки, цемента или бетона с большим содержанием радиоактивного заражения. Вместо песка планируют использовать смесь воды и сухого льда под давлением. При этом вода и углекислота испарятся, оставив в «сухом остатке» только те конструкционные и отделочные материалы, которые были заражены. Таким образом, объем зараженных материалов увеличен не будет. Также проводятся разработки роботов для выгрузки радиоактивного топлива. Предполагается, что такой вид работ будет проводиться под водой. Роботизированные системы будут извлекать топливные узлы, упаковывать их в защитные оболочки и транспортировать к месту захоронения. В заключении, отметим, что российский рынок робототехники планомерно развивается. Отечественные компании активно ведут разработку роботов для атомной энергетики, что, безусловно, положительно скажется на развитии мировой робототехники.
