Петр I сказал однажды: «Я принял Россию ручейком, а оставлю ее рекой; если мои последователи будут разумно направлять судьбы России, то смогут учинить океан, воды которого зальют всю Европу, оставляя без внимания преграды, устраевыемые людьми, чтобы остановить половодье». В первые же годы своего правления он перешел от слов к делу, совершив для начала длительное ознакомительное путешествие по Западной Европе, которое открыло ему глаза на отсталость его отечества. В восприятии царя вид французских платьев с корсетами на китовом усе, легких панталон и камзолов резко контрастировал с тяжелыми от драгоценностей одеждами московских бояр и женскими чепцами, унизанными драгоценными камнями. Время от времени Петр громко насмехался над неудобными, широкими, длинными рукавами придворных одежд, обмакиваемых в тарелки во время еды. Сохранился только один традиционный русский костюм, в который он облачился на свадьбу своих шутов. Одевался он по преимуществу в мундиры. Осматривая голландские и английские портовые города, где полно было кораблей и купцов, чего в России тогда не было, он мечтал построить флот и получить доступ к Балтийскому морю, что открыло бы новые пути развития его империи. Поездка на Запад дала ему возможность привезти оттуда не только проекты, но и их исполнителей. Петр пригласил в Россию 640 человек, среди них 50 капитанов и 150 врачей, строителей каналов, моряков, поваров, а также знаменитого голландского мастера по оснастке кораблей Корнелиуса Крейса.<span> </span>
Посилення держави не відповідало інтересам Золотої Орди.
Щоб розчленувати її на окремі уділи, хан Батий восени 1245 р.
наказав Данилові Галицькому: "Віддай Галичі" Змушений
відвідати столицю Золотої Орди, Данило Романович ціною
всіляких принижень і визнанням васальної залежності від
хана утримав за собою князівський стіл. Це дозволило йому
почати підготовку до визволення українських земель від
поневолювачів. Для зміцнення міжнародного авторитету
держави князь створив Галицьку митрополію, призначив її
митрополитом свого сподвижника — "печатника" Кирила — і
відправив його на затвердження в Нікею.
Разом з тим він уклав проти Золотої Орди союз із своїм
зятем, князем володимиро-суздальським, а також польськими,
литовськими князями та угорським королем. Заради своєї
мети галицько-волинський князь пішов на зближення з
римською курією. Але після розгрому в 1262 р. ординцями
володимиро-суздальського князя Галицько-Волинська держава
залишилася фактично віч-на-віч з наймогутнішим у світі
супротивником. Це знову змусило князя відновити зв'язки з
римською курією й навіть коронуватися у 1253 р. Проте,
переконавшись у нездатності Риму організувати хрестовий
похід проти Золотої Орди, Данило Галицький припинив з нею
стосунки. Тим самим він зняв конфесійну напругу в державі й
заручився підтримкою безкомпромісно налаштованого
православного духовенства, яке володіло умами селянства,
міщанства й більшості бояр.
Данило Галицький укріплював свої володіння, заснував на
честь старшого сина Лева м. Львів, роль якого швидко
зростала, а столицю переніс з ненадійного Галича до
неприступного Холма. Одночасно відбувалася реорганізація
війська. Ударною силою в ньому стала важкоозброєна
князівська кінна дружина, а також селянське й міщанське
ополчення. Проти них не могли встояти ні легка татарська
кіннота, ні розбещена бездіяльністю європейська дружинна
знать. Почалося визволення Галичини й Волині від
нечисленних татарських загонів і колабораціоністів з деяких
місцевих феодалів. Спільно галичани й волиняни в 1252 р.
вигнали татарську орду хана Куремси з пониззя за Дністер.
Протягом 1254—1255 рр, дружини Данила й Василька
Романовичів та Лева Даниловича звільнили землі вздовж Бугу,
Случі й Тетерева. Галицько-Волинська держава на кілька років
здобула незалежність від Золотої Орди. Але в 1259 р. на
кордонах Волині з'явилося об'єднане татарське військо,
послане великим ханом для упокорення повсталих народів.
Щоб вберегти своє дітище від розгрому, Данило Галицький був
змушений виконати наказ воєначальників про знищення
міських укріплень. Галичина й Волинь знову виявилися
беззахисними перед загарбниками, а сам князь мусив
підтвердити васальну залежність від Золотої Орди й
направити свою дружину на допомогу татарам у їхньому
поході проти Польщі та Литви.
Она состоялась 12 сентября 490 года ещё до нашей эры.
Вот отметила, выпиши эти предложения
В 1206г Хан Темучин стал Чингисханом.
В 1208г родился Хан Батый
В 1223г первая битва с Русью на реке Калке