- Ти справді вважаєш, що Україна втратить свою державність через декілька років? - перепитав той. - Так, адже народ майже не бореться за її, - прозвучало у відповідь. - Але є ж деякі люди, які будуть протистояти цьому! - Я не впевнений, що кілька тисяч людей можуть щось зробити, а ти як вважаєш? - Я думаю, через декілька років все стане гаразд, народ звільнить Україну від чужинців, держава процвітатиме, - з мрійливою посмішкою говорив хлопчина. - Все залежить від людей. - Українці завжди були сильним народом, все буде добре, я вірю. - Вірити, не значить щось робити для цього, - він підняв голову, - потрібно починати з себе. - Я не знаю, чим можу допомогти. - Твоя допомога може бути не значною, головне, щоб вона була. - Я знаю. - Будемо надіятись на краще. - Так, так, будемо.
1.Чищу зуби,миюсь і їм я зранку. 2.Брат, сестра та тато завжди допомагають по дому.Книжка, зошит і підручник завжди допоможуть. 3.Влітку,восени,навесні я веселішаю.