Людина – творіння природи, її унікальна і розумна частина. Природа й людина взаємопов’язані і впливають одна на одну.
Людина живе в оточенні тіл природи. Рослини дають їй продукти харчування, корм для свійських тварин, сировину для промисловості, речовину для виготовлення ліків тощо.
Тварини забезпечують людину цінними продуктами харчування. Вони є зручним видом транспорту у важкодоступних місцях земної поверхні (гори, пустелі) і в сільській місцевості. Хутро, шкіра та вовна деяких тварин забезпечують людину теплим одягом.
У давнину люди майже повністю залежали від природи. З часом, вивчивши природу, вони навчилися не лише пристосовуватися до неї, але й активно змінювати її в бажаному для себе напрямі. Вплив господарської та інших видів діяльності людини на природу зростає з року в рік. Доволі часто цей вплив завдає невиправних змін природі. Через активну й не завжди раціональну діяльність людина все частіше стає причетною до зникнення представників живої природи – тварин і рослин. Надмірне промислове будівництво, осушення заболоченої місцевості, вирубування лісів призводить до зникнення рослин і тварин на великих площах.
Господарська діяльність людини, як правило, негативно впливає на природу. Промислові підприємства забруднюють своїми відходами воду, повітря, ґрунти. Кількість викидів забруднюючих речовин за останні десятиріччя значно збільшилася. Наприклад, обсяг води, забрудненої промислово-побутовими відходами, становить понад 16 % річкового стоку. Спалювання палива призводить до щорічного викидання в атмосферу понад 1 млрд. тонн продуктів неповного згоряння. У великих містах щороку накопичується величезна кількість побутового сміття, знищення якого становить значні труднощі.
Основні райони забруднення – це міста й промислові центри. Зосередження промислових підприємств, сотень тисяч автомобілів на обмеженій території призводить до збільшення запилюження й загазованості повітря. Концентрація пилу в місті є в 150 разів вищою, ніж над океаном, і в 15 разів вищою від сільської місцевості.
Людина, втручаючись у природу, повинна пам’ятати, що природа залишається єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. Тому головний обов’язок кожної людини і всього суспільства в цілому – це дбайливе ставлення до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу.
Зберегти природу, примножити її багатства – справа державної важливості. Тому й приймають у нашій державі закони на користь збереження природи. Важливу роль у цьому відіграють природоохоронні території. Це заповідники, національні парки й ботанічні сади, яких в Україні чимало. На цих територіях забороняється вести господарські роботи, полювати на тварин, збирати насіння й плоди рослин.
Запам’ятай! Людина – частина природи. Її життя, з одного боку, залежить від умов існування, а з другого – її діяльність впливає на них. Щоб зберегти життя на Землі, людина повинна охороняти природу.
<span>Пример зелёной водоросли Хламидомонада - микроскопическая пресноводная одноклеточная водоросль, овальной или грушевидной формы. Поверхность клетки покрыта прозрачной, бесцветной пектиновою оболочкой (пектин - углевод полисахариды). На переднем конце тела оболочка образует небольшое выпячивание - носик, от которого отходят два жгутики. С помощью жгутиков водоросль движется. Внутренняя часть клетки - цитоплазма, в которой содержится чашоподібний хлоропласт (в котором сосредоточен хлорофилл) с одним піреноїдом. В піреноїді синтезируются и накапливаются питательные вещества.</span>
1) Клетку можно представить как часть большого организма. Содержат внутриклеточные структуры, состоящие из молекул. - это клеточный уровень. 2) Клетку можно представить как один цельный организм, например простейшие. Как единый живой организм, клетка растет, дышит, развивается, питается. - организменный уровень.
В желудке -железы: главнык -образуют ферменты, обкладочные -вырабатывают - соляную кислоту, добавочные - слизь. В желудке всасываются -- вода, соли, глюкоза, алкоголь, но в желудке нет ворсинок, имеются желудочные ямки
тощая кишка-это следующий отдел , зетем подвздошная кишка (длина тонкого кишечника от2-до 5 м. Слизистая кишечника имеет многочисленные складки, ворсинки и микроворсинки на клетках ворсинок, за счет них поверхност мембранного пищеварения и всасывания очень велика. Всасываются-глицерин и жирные кислоты, глюкоза, аминокислоты, нуклеотиды.