1. У коня Шептала починаються неприємності.2.Хто такий Степан.3. Шептало засмучений. Він не любить ходити в упряжці.4. Як розумний кінь Шептало ходить на водопій.5. Степан вдарив батогом Шептала. Шептало вирвався на волю.6. Кінь згадує своє дитинство.7. Шептало насолоджується свободою.8. Шептало скучив за Степаном.
9. Шептало не хоче бути білим конем. Повернення до конюшні.
<span>1. Опис сосонки</span>
<span>2. Попередження сороки</span>
<span>3. Продаж сосни</span>
<span>4. Прекрасне вбрання дерева</span>
<span>5. Нікому не потрібна сосна</span>
<span>6. Втеча Івася</span>
<span>7. Подяка сосні</span>
<span><em>Привіт, старий з казки «Про рибака і рибку». Я - "Ім'я". Дід, а це правда, що Ви три рази ловили золоту рибку? А дружина Ваша - скнара, все їй подавай: і корито, і хату, і королевою її роби. Ось і допиталася. Скільки Вам років? Мені 11. Як Вас звати? Я живу в місті Київ. Вчуся в школі № 140, в 6 класі. Займаюся "чим ти займаєшся"</em>
<em>Дайте відповідь, будь ласка.</em>
</span><span><em>До побачення. "ім'я".</em>
або
<em>Дорогий Нільс! Привіт! Пише тобі Юлія з міста Київ .Я прочитала про тебе повість Сельгми Лагерлеф «Подорож Нільса з дикими гусьми ». Мені сподобалося , як ти змінився. Ти був поганим , а зараз став справжнім другом! Я дізналася , що ти дуже любиш допомагати друзям , родичам , літати з Мартіном . Я теж люблю гуляти з друзями і допомагати всім , кому потрібна допомога. Мене здивувало , як ти доглядав за Мартіном в перші дні. Ти раніше був розсіяний , хуліган , ледачий , обманщик ! А після подорожі ти став уважним , справедливим , чесним , другом , став приносити щастя іншим. У тебе стало багато друзів. Ти навчився долати перешкоди.Я дуже люблю малювати , ходжу в школу мистецтв . Приїжджай до нас , я тобі покажу свою виставку робіт . Ми були б з тобою хорошими друзями. </em><span><em>До побачення!</em></span></span>
Дружба людей то тварин дуже важлива ,дуже потрібна адже ми люди дуже вразливі а коли ми залишаемся на сомоті тварина собака чи кішка ніколи не зрадить ,жив колись один чоловік була у ньго сьмья ,діти та не було собаки ,от колись так сталося що цому до рук потрапив маленький цуцик ,він хотів позбутися його то доля вирішила інакше ! Цей чоловік залишив собі собаку ,і настільки цей пес був відданим свойому хозяину ,що кожного дня проводжав його до роботи и зустрічав з роботи , це відбувалося досить довго ,на протязі життя , цю собаку впізавали всі ,і дуже любили , та коли одного разу собака не дочекалася свого господаря а він як вияснилось помер на роботі ,та йому було дуже боляче ,собака продовжувала чекати на свого хозяина ще доггих 10 років ,поки не померла ,та на томі місці поставили пам1ятник собаці яка віддано чекала ,любила свого господаря !
На глибокі роздуми спонукає цей вірш.Кожне слово, речення строфа емоційно навантажені.Уславленння любові, щирості до містя де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя. Стежина життя...Якою вона буде і де проляже?Чи десь на чужині, чи в ріднім краю?..Одним одна...Єдина...Найдорожча...Кожна людина завжди пам"ятатиме батьківську xату і ніколи не забуде стежину до неі. Вірші А.Малишка душевні.Тому народ залюбки співає пісні на його вірші.