Утреннее облачение мужчины состояло из короткой набедренной повязки и незначительного количества украшений. В таком виде он совершал водные процедуры, принимал цирюльника и мастера маникюра и педикюра.
Готовясь к выходу из дома, богатый египтянин надевал на запястья один или несколько браслетов, кольцо на палец и нагрудное ожерелье из пяти-шести рядов бус с застежками в виде соколиных голов. Подвеска из яшмы или сердолика придавала ему респектабельный вид, а свободная прямая юбка, сменявшая утреннюю набедренную повязку, и сандалии придавали всему облику законченность. Известные с давних времен сандалии имели особую ценность в Древнем Египте. Известно, что один из объединителей Верхнего и Нижнего Египта, фараон Нармер, отправляясь куда-либо в сопровождении верных слуг, всегда шел босиком, а один из приближенных нес его обувь.
Этого я точно не знаю...
Но думаю вот это пригодиться)
Андрей Юрьевич Боголюбский (род. ок. 1111 года — ум. 29 июня 1174) — князь Вышгородский (1149, 1155), Дорогобужский (1150—1151), Рязанский (1153), великий князь Владимирский (1157—1174). Сын Юрия Владимировича (Долгорукого) и половецкой княжны, дочери хана Аепы (Осеневича) и внучки хана Осеня (Асиня). Святой Русской Православной Церкви; память: 4 (17) июля и в Соборах Владимирских и Волынских святых.
В правление Андрея Боголюбского Владимиро-Суздальское княжество достигло значительного могущества и было сильнейшим на Руси, а впоследствии оно стало ядром современного Российского государства.
Людина спочатку, будучи істотою цікавим, цікавився історією. І не важливо, чия це історія. Історія людини, держави, а може й усього світу. Адже заглянути в минуле, повчитися помилок предків, отримати уроки невдач і падінь, проаналізувати ситуацію в сьогоденні - ох як буває необхідно. Де ще брати рада, як не у історії. Минуле не змінити, як не старайся, а ось сьогодення і, тим більше, майбутнє, поки воно не стало минулим, людина змінити в силах. Ну, і, нарешті, порадіти, загордитися своїми предками. Відчути себе спадкоємцем великих традицій і звичаїв, зрозуміти закономірності перетворення ідей у матеріальні речі і вчинки, усвідомити свою причетність до подій у сьогоденні і відповідальність за це перед своїми нащадками. Все це надає історія, постійно доводячи свою необхідність не тільки в наукових колах, але й у справах житейських, побутових. Історія не раз показувала свою циклічність. Різниця лише в часі та персонажах. Але події-то повторюються. І повторюються із завидною періодичністю. Адже не можна ж сказати, що історія не показує нам часів, наприклад, розпаду єдиної держави на окремі і незалежні території? Не можна. Було таке вже. Або, наприклад, спроби експансії Російської держави з боку країн Європи? Теж було. І неодноразово. І таких прикладів, якщо придивитися уважніше, можна знайти величезну масу і, відповідно проаналізувати: як всі ці речі «проходили», як їх допускали, як з них викручуватися. Уроків маса і відносяться вони не тільки до держави в цілому, але і до конкретної людини. Адже не дарма авторитетні вчені порівнюють життя та функціонування держави з життям і функціонуванням окремої людини. Зрозуміло, звичайно, що досконально, у всіх проявах та варіаціях, історію вивчити просто неможливо. Адже не можна з точністю стверджувати, про що думав і що відчував той чи інший персонаж, або що послужило поштовхом до певних дій і які причини у цього поштовху, оскільки історія є не тільки списком дій, розташованих у хронологічному порядку, але і переплетенням набагато більшої кількості факторів, ніж час, місце розташування та площу. З одного боку це робить важчою вивчення історії , А з іншого, робить цей процес неповторно цікавим та інтригуючим, оскільки, розуміючи причинно-наслідкові зв'язки стався в той чи інший період події, стає ясно і зрозуміло, що предки були далеко не відсталими дикунами, а могли, знали і вміли щось таке, що стане в нагоді скрізь і в усі часи.
<span><span>Преображенский приказ-это </span>административное учреждение, ведавшее делами по политическим преступлениям в России (массовые процессы стрельцов, участников Астраханского восстания и др.)</span>
<span><span><span>Указ о единонаследи-это </span></span></span>нормативно-правовой акт
<span><span>О порядке наследования в движимых и недвижимых имуществах)</span></span>
<span>Табель о рангах-<span>закон о порядке государственной службы в Российской империи (соотношение чинов по старшинству, последовательность чинопроизводства)</span></span>
Малороссийская коллегия-<span> правительственный орган по управлению украинскими землями, входившими в состав Российской империи, учрежденный указом Петра I</span>
Бурмистр-<span> высший руководитель города с административной и судебной властью</span>
Главный магистр
<span>Обер-прокурор-<span> </span>должность<span> светского чиновника, назначавшегося </span>Российским<span> </span>Императором<span> </span></span>