Грозного смело можно назвать царем-реформатором. В его правление проведены: церковная реформа (Стоглавый собор), военная реформа (укрепление вооруженных сил), правовая реформа (Судебник 1550 г.), административная реформа (упорядочивание приказов), реформа местного самоуправления (ограничение местничества, передача функций от кормленщиков к выборным лицам), денежная реформа (создание единой монетарной системы в стране)… Смысл всех преобразований - укрепление самодержавной власти.
С учетом болезней, эпидемий, войн, и то, что по археологии в
захоронениях практически не встречаются 50-и летние... похоже на "Б",
потому как даже у Шекспира и Пушкина в произведениях они называют 30-40 -
летних стариками....
Адмиралтейств-коллегия - высший орган управления военно-мор. делами в России учреждена 1718, гардемарин - звание русском военном флоте 1716-1717,генерал-адмирал - высший воинское звание в русском флоте в 1ые присвоено 1708 Петром, мичман - воинское звание ВМФ России 1 ые ведено 1717 как унтер-офицерское звание, вице-адмирал - воинское звание ВМФ России 1 ые ведено 1699.
Объяснение:
Яросла́в Влади́мирович (в поздней историографической традиции Яросла́в Му́дрый; ок. 978[1] — 20 февраля[2][3] 1054, Вышгород) — князь ростовский (987—1010), князь новгородский (1010—1034), великий князь киевский (1016—1018, 1019—1054).Яросла́в Володи́мирович[3] (983 / 987 — 17/20 лютого 1054) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1015–1018, 1019–1054). Князь ростовський (988–1010) і новгородський (1010–1034). Другий син київського князя Володимира Святославича від полоцької князівни Рогніди[4]. 988 року, за наказом батька, став намісником у Ростові. Був одружений з Інгігердою, шведською принцесою[5]. Після смерті старшого брата Вишеслава переведений до Новгорода[4]. 1014 року намагався унезалежнитися від Києва, відмовився виплачувати батькові данину (Володимир готував похід на Новгород, але 15 липня 1015 року помер). Взяв участь у міжусобній боротьбі за владу з братами, в якій загинули Борис, Гліб і Святослав. 1019 року переміг київського князя Святополка на Альті. 1026 року уклав угоду із братом Мстиславом, поділивши Руську землю по Дніпру; отримав Київ з Правобережжям, а Мстислав — Чернігів з Лівобережжям. Після смерті Мстислава (1036) став одноосібним володарем Русі. Доклав багато зусиль до зміцнення держави. 1036 року розбив і назавжди відкинув від Києва печенігів[4]. На початку 1030-х років відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку волость[4]. Здійснив успішні походи проти ятвягів і литовців[4]. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава», окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор (1054)[4]. Започаткував укладання першого літописного зводу 1037—1039 років та першого писаного зводу законів — «Руської правди». Мав велику родину, уклав шлюбні відносини з багатьма європейськими правителями. За численні реформи та досягнення, що мали позитивний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько Яросла́в Му́дрий. Помер у Вишгороді[1], похований у Софійському соборі. У православній церкві прославлений як благовірний (тобто православний святий з монархів)[6]. Хрещене ім'я — Георгій (Юрій); також — Ярослав-Юрій Володимирович. У західній традиції — Яросла́в І.
"Простейшие механизмы", как их именуют в школьном курсе механики, были изобретены древними греками: винт, рычаг.. .
Геометрия Эвклида.
Зеркало, в том числе вогнутое - рефлектор. Тоже Древняя Греция.
Кораблестроение - закон Архимеда.
Керамика. Каменное строительство.
Ткачество.
<span>Порох изобретен в Древнем Китае. </span>