МЕТОДИКА
ГРАМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ПЕРЕКЛАДУ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ
Просте непоширене речення складається лише з головних членів: підмета (subiectum) і присудка (praedicatum).
Підмет– це головний член речення, який відповідає на питанняхто?,що? та зв’язаний з присудком за змістом і граматично. Він виражаєтьсяіменникомабозайменникомуназивномувідмінку.
Magister (хто?) legit. Учитель читає.
<span>Підметом </span>у латинській мові може бути такожчислівник,прикметник,інфінітивдієслова. У деяких випадкахпідметомможе бути цілеречення.
Cicero orator clarissimus Romanōrum erat.
<span>Цицерон–найвизначнішийримськийоратор.</span>
Присудок– головний член речення, який зв’язаний із підметом і відповідає на питаннящо робить предмет? щоробиться з предметом?який предмет? Він виражаєтьсядієсловом, інодіприкметникомабоіменником.
Luna formam mutat (що робить?). Місяць змінює<span> форму.</span>
Складений присудок має дієслово-зв’язку esse – бути у будь-якій формі й іменну частину, виражену відмінюваною частиною мови – іменником, прикметником, а також дієприкметником у називному відмінку.
Terra est (є що?) sphaera. Земля є кулею.
<span>Поширеним </span>називається речення, в якому, окрім головних, є ще й другорядні члени – додаток (obiectum), означення (attribūtum), обставина (adverbiāle).
<span>
</span><span>
</span>
Додаток (прямий/непрямий)– другорядний член речення, що означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. Прямий додаток залежить від присудка та завжди вимагає вживання знахідного відмінка (Accusativus).
Додатоквиражаєтьсяіменникомабозайменникому непрямому відмінку.
NB!Непрямий відмінок – це будь-який відмінок, крім називного.
Natūra terram (кого?що?) plantis (ким?чим?) vestit. Природа вкриває землю рослинами.
Означення– другорядний член речення, що означає ознаку предмета та відповідає на питанняякий?чий?котрий? Він виражаєтьсяприкметником:
Litterae varias (які?) formas habent. Букви мають різні форми.
NB! У латинській мові вживається неузгоджене означення, яке виражене не прикметником, а іменником у родовому відмінку однини або множини.
Українською мовою таке означення перекладається або узгодженим означенням, або родовим відмінком:
In Africa silvae palmārum (які?) sunt. В Африці є ліси пальм<span> (= </span>пальмові<span> ліси).</span>
Обставина– другорядний член речення, який означає місце, час, спосіб дії та відповідає на питанняде?куди?звідки?коли?як?
Обставинивиражаютьсяприслівникамиабоіменникамиунепрямихвідмінках.
In aqua (де?) et in terra (де?) magnae et parvae bestiae vivunt.
На землііу водіживутьмаленькітавеликітварини.
Antiquis temporibus (коли?) opera poētārum servi transcribebant.
<span>За античних часівтворипоетівпереписувалираби.</span>
<span>
</span>
