В осенний день фея будет веселая потому что осень пришла,<span>В тихий теплый вечер фея будет будет спакойной, </span><span>в бессонные ночи будет нессонной, </span><span>в тёмный вечером она будет тоже спакойной и в хорошем настроением, </span><span>в сумрачный день она будет испугливая или пугливая, </span><span>в светлое ясное утро она будет очень хорошей, в бессонные ночи будет нессонной!</span>
<span>Колья в изгороди -ответ.Надеюсь помог
</span>
Собачка Кусака<span> сначала была очень милая и ласковая, но она боялась людей. И однажды после жестокого предательства, после удара, она вообще перестала доверять людям. Ей негде было жить и нечем питаться. Все издевались над ней, кидали в нее камнями и палками. Она пряталась на краю посёлка, в глубине большого сада. Оказалось что на этой даче весной проживала семья. Девушка из этой семьи однажды наткнулась на Кусаку и собака вцепилась зубами в платье девушки. Девушка назвала её злой и ушла. Однажды девушка вышла на улицу и позвала Кусаку к себе. Она хотела приласкать её и дать сахар, но собачка не шла,она боялась. Лёля очень долго уговаривала Кусаку подойти, и наконец она вышла к ней. Собачка второй раз в свое жизни перевернулась на спину и закрыла глаза, не зная, ударят её или приласкают, но её приласкали. </span>Кусака<span> почувствовала себя прекрасно. Все своею душою она расцвела.Она очень изменилась когда начала доверять этой семье. У нее выросла длинная шерсть, прежде грязная и висевшая клочьями шерсть почернела и стала лосниться. Страх не совсем исчез из ее сердца, и при виде чужих людей она все еще пугалась. На улице началась осень и семье нужно было ехать домой. Лёля уговаривала маму забрать Кусаку с собой, но мама не разрешила. Семья уехала домой, Лёля очень скучала. </span>Кусака<span> долго ждала что хозяева вернуться. Собачка заглядывала в дом и искала их. Наступила ночь. Собака выла. Я думаю что Л.Н.Андреев написал этот рассказ, чтобы люди поняли какая душа у собак, какая привязанность к людям. И что собаки доверяют людям очень редко, надеясь на любовь и ласку</span>
<span>1.Проверяемые безударные гласные в корне слова. НащИпал ( щиплет).
2.Непроизносимые согласные. ПрелесТную ( прелести).
3. Парные согласные. БлиЗко ( близок)</span>
Відома повість Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала» розкриває перед читачами не тільки цікавий сюжет, повний незвіданого і цікавого, у зв’язку з участю в сюжеті нечистої сили, а й кілька цікавих образів. Аналізувати ці образу теж цікаво, адже кожен з них відігравав неповторну і унікальну по-своєму роль і визначав подальший розвиток повісті та її закінчення.
Найпростіше аналізувати і простежувати розвиток образу Петруся. Цей молодий хлопець був схожий на багатьох в його віці. Прагнув бути сильним, вирішувати проблеми навіть самого складного характеру. Так, його матеріальне становище було зовсім незавидним, і тому він змушений був працювати в іншого героя повісті, Коржа, у досить несприятливих умовах. Більше того, коли Петрусь піддався ніжному почуттю і полюбив дочку Коржа, той просто оскаженів і захотів його побити. У той момент тільки плач сина Коржа зміг перешкодити цьому здійснитися. Трагедійність образу Петруся розкривається тим, що йому так і не судилося стати щасливим у своєму шлюбі. Він зміг стати багатшими, але для цього йому довелося здійснити дії, продиктовані йому представником нечистої сили, Басаврюком.
Батько коханої Петруся по імені Корж теж не являє собою надто складний образ. Він найняв Петруся на далеко не найкращу роботу, був про нього не найкращої думки і тому так сильно розгнівався, коли дізнався, що між його донькою і Петрусем виникають якісь ніжні стосунки. Він не хотів видавати її за бідняка. Втім, коли Петрусь зміг стати багатшими, він закотив їм пишне весілля. Зрештою, фактично Корж залишився ні з чим і став жертвою власної жадібності. Якби він не поставився більш лояльно до бідного Петруся, той не мав би йти і допомагати Басаврюку.
<span>Центральним у повісті є образ Басаврюка. Спочатку він описується як людина, яка робить неприємні для всіх речі, але ніхто не може його покарати. Він вносить смуту в життя всіх інших дійових осіб повісті, пропонуючи зробити Петрусю те, що той робити не повинен був. Басаврюк був зацікавлений в тому, щоб Петрусь зірвав цвіт папоротника, оскільки таким чином він міг вказати Басаврюка на те місце, де перебувати скарб. Як стає остаточно зрозуміло в самому кінці повісті, саме Басаврюк є тим представником нечистої сили, який користувався людьми і через які у них траплялися всі ті неприємності.
</span>
