<em>Пройшовши з кілометр(дієприкм. зворот-все це обставина), <u>вони (</u>підмет, вираж ім.) знову(обстав.) побачили(присуд,виражений дієсл.) короткі(означ.) спалахи(ім.) і(сполуч.) темні(означення) постаті(ім.). (Це речення просте, двоскладне, поширене, повне, розповідне, неокличне, ускл. дієприкметниковим зворотом)</em>
Моя кімната є світла та затишна. Вікно,двері та підлога - деревяні.Стеля та стіни помальовані в світлий колір.В кімнаті є шафа,диван,письмовий стіл,крісло.В куті на комоді стоїть клітка з попугаєм.Мені дуже подрбається моя кімната,
Добро - зло.........................................
1) В), 2) А), 3) А), 4) А), 5) В), 6) Б), 7) А) наверное, 8) Б), 9) А), 10) Б), 11) А) 12) Б)
Часто в житті бувають моменти коли нестерпно болить за мою державу. Коли споглядаю як безсоромно паплюжать її мову, зводять нанівець всі традиції, нищать культурну спадщину та потім жаліються, що не достатньо щасливі у своїй країні, не достатньо комфортно себе почувають. А подумати про те, що для свого ж світлого майбутнього у цій державі варто було б з повагою ставитись до культури та всього, що було виборено у важких війнах нашими дідами та прадідами, занадто важко, адже куди простіше кинути папірець на вулиці і нарікати на інших, що у нас брудні вулиці міст, так, що й соромно показувати туристам! Як боляче, що багато людей так думають і роблять. Але я вірю, що переживши стільки лих зазнавши стільки бід і нещасть наша Україна буде процвітати, а наш народ буде пишатись собою, за те, що створили, зберегли та розвивають таку могутню і багату країну. Країну з найродючішими чорноземами, країну з найщирішими людьми, країну з найцікавішою та найбагатшою культурою, країну з величною історією, та країну, з найщасливішими жителями!<span>Майбутнє моєї держави залежить від мене і таких як я! За інших я ручатися не можу, але від себе скажу з гордістю та відповідальністю, що я зроблю усе можливе і неможливе, але моя Україна, яку я люблю понад усе і не бачу сенсу життя без її осяяного майбутнього, буде процвітати і весь світ з цікавістю та заздрістю спостерігатиме за її розвитком! Люди зі всього світу приїжджатимуть, щоб подивитись на славні Карпати, на Шацькі озера, на Чорне море, у старовинний та пройнятий історією Львів, та ще на багато інших не менш цікавих визначних місць! А я йтиму по Хрещатику, ведучи за руку своїх діточок і з гордістю та захопленням скажу: «Ми-діти твої Україно, а ти наша мати, що дала нам дорогу у світ!».</span>